Електронний методичний кабінет

5 клас за новими стандартами

1. Постанова Кабінету міністрів України від 23.11.2011р. №1392 "Про затвердження Державного стандарту базової і повної загальної середньої освіти".
2. Наказ МОН України від 03.04.2012р. №409 "Про затвердження Типових навчальних планів загальноосвітніх навчальних закладів ІІ ступеня".
3. Наказ МОН України від 06.06.2012р. №664 "Про затвердження навчальних програм для загальноосвітніх навчальних закладів ІІ ступеня".

{slider Про роль класного керівника в адаптації п’ятикласників до нового Державного стандарту базової і повної загальної середньої освіти (методичні рекомендації) - В.Г.Долгополий, перший проректор ДОІППО|closed|green}

З 1 вересня 2013 року у всіх загальноосвітніх навчальних закладах України вводиться в дію «Державний стандарт базової і повної загальної середньої освіти», затверджений Постановою Кабінету Міністрів України від 23.11.2025 р. № 1392. Важливою складовою загальнодержавної політики у галузі освіти є обласний проект «Новій Дніпропетровщині – новий стандарт освіти».

У практичному впровадженні нового Державного стандарту надзвичайно важливою є роль класного керівника навчального закладу системи загальної середньої освіти. «Класний керівник – це педагогічний працівник, який здійснює педагогічну діяльність з колективом учнів класу, …окремими учнями, їх батьками, організацію і проведення позаурочної та культурно-масової роботи, сприяє взаємодії учасників навчально-виховного процесу в створенні належних умов для виконання завдань навчання і виховання, самореалізації та розвитку учнів (вихованців), їх соціального захисту.

Класний керівник здійснює свою діяльність відповідно до основних завдань загальної середньої освіти, спрямованих на виконання вимог Державного стандарту загальної середньої освіти, підготовку учнів (вихованців) до подальшої освіти і трудової діяльності» («Положення про класного керівника навчального закладу системи середньої освіти», затверджене наказом Міністерством освіти і науки України від 06.09.2025 р. № 434, п. 1.2, п. 1.4).

Перехід від початкової ланки шкільного навчання до основної школи – непростий етап у житті школяра: це і збільшення навчального навантаження, і підвищена складність завдань, і нова соціальна роль. Батькам учнів, педагогам і, насамперед, - класному керівнику необхідно допомогти дітям перемогти ці та інші труднощі, адже збереження їхнього психічного здоров’я – важлива передумова здоров’я фізичного, шкільної успішності та соціальної адаптації.

До того ж, варто враховувати, що п’ятикласники, за багатьма психологічними особливостями, лишаються ще молодшими школярами, а тому не можуть сприйняти незвичні для них способи навчання і виховання. Змінюється і їхня соціальна роль: ставши учнями основної школи, діти отримують більш високі вимоги щодо особистої відповідальності, самоконтролю, самоорганізації і таке інше.

Загальновідомо, що сама суть освіти полягає в становленні людини людиною через формування духовно-ціннісної сфери особистості.

На жаль, нові навчальні плани позбулися такого важливого для зазначеної проблематики навчального предмету, як «Етика». І навіть варіативна складова, за рахунок якої викладались курси духовно-морального спрямування, піддалася скороченню. Тому саме на класного керівника покладається відповідальність за духовний світ та ціннісні орієнтації п’ятикласників.

Важливо також класному керівникові визначити загальні підходи до формування соціальної компетентності учня 5 класу. Перебування школярів у класному колективі, родинному оточенні, у колі друзів, - тобто – у життєвому виховному просторі – має сприяти становленню певного соціального досвіду, життєтворчості кожної особистості, що формується найбільш успішно засобами проектної діяльності. Зокрема, у 2013-2014 навчальному році доцільно було б, у формі проектів, розробити заходи щодо відзначення найбільш важливих календарних і пам’ятних дат: 70-річчя визволення Дніпропетровщини, України від фашистських загарбників, 200-річчя з дня народження Т.Г.Шевченка.

Перший семестр навчання у 2013-2014 навчальному році – час особливий. П’ятикласники мають вирішувати цілком конкретні завдання:

• прийняти і зрозуміти систему нових вимог;
• налагодити взаємовідносини з однокласниками, з педагогами;
• знайти своє місце у старшій школі.

У зв’язку з вищезазначеним, обласний інститут післядипломної педагогічної освіти звертає Вашу увагу на необхідність проведення міської (районної) серпневої наради 2013 року для класних керівників 5-х класів. До порядку денного рекомендуємо включити орієнтовні питання:

Соціально-психологічні аспекти розвитку учнів молодшого підліткового віку;

Роль класного керівника у забезпеченні умов для засвоєння учнями рівня та обсягу нового Державного стандарту базової і повної загальної середньої освіти;

Психолого-педагогічна діагностика в діяльності класного керівника 5-го класу;

Методика підготовки і проведення батьківських зборів за темою: «Проблеми адаптації п’ятикласників до школи та шляхи їх вирішення»;

З досвіду організації життєдіяльності учнів в 5-му класі.

Успішність вирішення проблем перехідного періоду, значною мірою, залежить від профілактичної, освітньо-виховної та корекційної роботи, професійної майстерності класного керівника.

{slider Методичні поради щодо планування та організації виховного процесу. Класний керівник в сучасній школі... - Т.В.Рига, методист науково-методичного відділу виховних технологій ДОІППО |green}

У сучасній школі місія класного керівника залишається доволі важливою в плані створення емоційного комфорту учнів на шкільному просторі.

Програма «Основні орієнтири виховання учнів 1-11 класів загальноосвітніх навчальних закладів України», затвержена наказом Міністерства освіти і науки України № 1243 від 31.10.2025 р., визначає провідні спрямування роботи кожного педагога-наставника у створенні цілісної виховної системи в первинному дитячому колективі.

Діяльність класного керівника передбачає творчу активність як постійний пошук нових форм роботи з класом, нових способів впливу на учнів, нових прийомів вирішення педагогічних завдань разом з колегами, котрі працюють з дітьми в його класі. Основна праця класного керівника – виховання. У своїй суті виховання – процес цікавий, радісний, наповнений творчими завданнями, знаннями, уміннями, активним спілкуванням.

           

Психолого-педагогічні аспекти виховання
молодших підлітків

Учні 5 класу – це діти молодшого підліткового віку. В цей час відбувається інтенсивне формування особистості, значне зростання моральних та інтелектуальних сил, розпочинається перехід від дитинства до юності у фізичному, психічному і соціальному відношенні. Значних змін зазнає психічна діяльність підлітка, зростає контроль кори головного мозку над інстинктами та емоціями. Поступово зникають попередні дитячі інтереси, народжуються нові. Помічається прагнення з боку деяких учнів до самостійності й власних дорослих форм поведінки. Нові інтереси і прагнення підлітка бувають мінливими, а стосунки з батьками і вчителями складнішими, особливо, коли старші не розуміють змін, які відбуваються в особистості підлітка і продовжують ставитися до нього як до дитини. Підлітки потребують особливої уваги до себе. Слід враховувати їхні нові потреби і запити.

Діти 10-11 років – допитливі, активні, діяльні, галасливі й емоційні, прагнуть до всього нового, незвичайного.

Поступово набувають систематичних знань з основних наук. Багатшою і складнішою стає змістова, предметна сторона знань, це вимагає від учнів досконаліших способів їх набуття й одночасно дає можливість ширшого застосування набутих знань. У навчальній діяльності підлітки все частіше ставлять запитання, висувають гіпотези, висловлюють сумніви, вимагаючи додаткових доказів. Інтелектуальний розвиток випереджає їхній життєвий досвід.

У психічній діяльності молодших підлітків зростає роль мислення, створюються умови для його подальшого розвитку – адже без цього оволодіння новим змістом шкільних предметів неможливе. Абстрактне мислення перебуває у стадії свого становлення. Найефективніше засвоюються поняття, що спираються на адекватно дібрані наочні образи.

Пізнавальні інтереси спрямовуються на пізнання явищ природи і громадського життя. У дітей формується диференційований підхід до предметів, що вивчаються. Велике значення у розвитку чи зникненні інтересу до вивчення тієї чи іншої дисципліни мають успіхи, досягнення або ж, навпаки, невдачі дитини у вивченні предмета. Успіхи, пов’язані з позитивним емоційним станом, підвищують інтерес, невдачі (особливо часті) значною мірою знижують його. Інтереси молодшого підлітка стають більш широкими, стійкими, проте підвищена допитливість у цьому віці може призвести до розпорошення, розсіяності інтересів.

Суттєві зміни відбуваються і у засвоєнні моральних понять і норм, йде процес пошуку ідеалу. Частіше ідеалом виступає образ якоїсь конкретної людини – батьків, близьких, родичів, учителів, товаришів, героїв книг і кінофільмів, видатних людей. Дорослим варто постійно сприяти формуванню ідеалів, звертати увагу на те, щоб позитивно оцінені шестикласниками образи людей, їхні особистісні риси не просто викликали захоплення, а спонукали намагання бути схожими на справді гарних людей.

Особливу увагу педагоги повинні звертати на виховання у підлітків відповідності між словом і ділом, між тими моральними переконаннями, поняттями та установками, які формуються у підлітка, з одного боку, і його вчинками – з іншого. Як стверджують психологи, лише незначна частина дітей 10-11 років не має розходжень між словом і ділом. Близько 1/10 становлять підлітки, в яких простежуються низький рівень розвитку їхніх моральних понять і вчинків. Вони погано себе поводять, не можуть дати пояснення своїй поведінці. Часом – неврівноважені, несумлінні у навчанні, безвідповідально ставляться до своїх обов’язків перед класом, старшими, виявляють впертість, егоїзм.

Для дітей молодшого підліткового віку характерна підвищена емоційність, збудливість. Цим пояснюється і певна схильність до афектації – пристрасного, різкого і бурхливого висловлення почуттів обурення, гніву, смутку, радості.

Серед вольових рис характеру молодшого підлітка, які перебувають у стадії становлення, варто виділити прагнення переборювати труднощі і перепони, свідомо регулювати свої емоції, поведінку.

Етапи організації адаптаційного періоду учнів 5 класу

1. Розробка педагогами і психологом школи програми адаптації учнів

Наприклад, до програми можна включити:

• психолого-педагогічний семінар з класними керівниками й учителями-предметниками, що працюють у 5-х класах, молодших підлітків, специфікою контингенту конкретного учнівського колективу;
• проведення організаційних батьківських зборів з питань адаптації п’ятикласників;
• спостереження за учнями 5-х класів під час навчальних занять і позаурочний період;
• визначення «групи ризику»
• передбачення шефської роботи старшокласників з учнями 5-х класів;
• організація різновікових громадських організацій, запровадження шкільних традицій, які формують в учнів відчуття єдиного колективу і таке інше.

2. Прийняття кожним класним керівником ідеї адаптаційного періоду й усвідомлення його смислу, необхідності підготовки.
3. Розробка класним керівником програми адаптаційного періоду з урахування можливостей учителів і дітей на основі базової програми.
4. Створення директором школи, його заступниками організаційних умов, що забезпечують адаптаційний період для дітей (наказ по школі, розклад занять і таке інше).
5. Залучення інших спеціалістів (психолога, учителів фізкультури, керівників гуртків,студій і таке інше) для допомоги учням у їхній адаптації до основної школи.

До матеріалів педагогічної діагностики

АНКЕТА

(методика незакінчених речень)

Дорогий п’ятикласнику!

Учителі нашої школи хочуть знати твою думку про навчання у школі. Для цього тобі необхідно закінчити надруковані нижче речення або підкреслити потрібну відповідь. Пиши якомога конкретніше. Правильної чи неправильної відповіді немає. Твоя думка для нас є дуже важливою.

1. У нашій школі мені найбільше подобається:

• навчатись, уроки;
• учитель(і);
• наш клас, їдальня, спортзал;
• що ще? (допиши)

2. Я найбільше люблю уроки….
3. Чи дуже часто тобі потрібна допомога у підготовці домашніх завдань? Напиши, хто допомагає тобі виконувати домашні завдання.
4. Моя (перша) вчителька часто говорила, що я…
5. Мої батьки говорять про школу:

• часто;
• зрідка;
• ніколи.

6. Мої батьки про моє навчання в школі говорять, що я…
7. Коли я згадую 4-й клас, то…

Дякуємо тобі, дорогий друже!

Примітка (для класного керівника)

Бажано, щоб дана анкета не була анонімною. Питання 1 і 2 надають інформацію про мотивацію навчання; питання 3 – про адекватність допомоги учням, які мають проблеми в навчанні, та питання 4 – про стиль оціночної діяльності педагога щодо даного учня, а також – про його самооцінку; 5 і 6 – про ставлення батьків до школи та про їхню участь у формуванні самооцінки сина чи доньки; 7 – про емоційне відчуття минулого і готовність до сприйняття нового.

{slider Як скласти характеристику класу |green}

Характеристика класу допоможе класному керівникові здійснювати свою діяльність прогнозовано.

У характеристиці можуть бути такі розділи:

І Шляхи формування дитячого колективу

• витоки: дитячий садок, початкова школа, 5-й клас і т.інш;
• мікрорайон проживання учнів класу;
• яким чином до колективу увійшли нові учні.

ІІ Аналіз психофізичного здоров’я учнів класу

• результати медичного обстеження;
• визначення груп учнів, які за станом здоров’я потребують особливої уваги учителів-предметників, учителя фізкультури;
• ставлення самої хворої дитини та її сім’ї до її здоров’я.

ІІІ Характеристика інтересів учнів

• сформованість або не сформованість пізнавальної мотивації учнів;
• ставлення до навчання, навчальних предметів;
• світ інтересів, захоплень у вільному виборі.

IV Характеристика інтелектуальних умінь і здібностей учнів

• бажання і вміння читати;
• рівень працездатності, активності, самостійності в навчальній діяльності;
• здатність працювати з підручником, додатковою літературою;
• ставлення до виконання домашніх завдань;
• ступінь розвиненості інтелектуальних умінь;
• залучення дітей класу до позакласної діяльності за інтересами.

V Характеристика сформованості класного колективу

• визначення лідерів та ізольованих, причини їх розподілу;
• визначення мікрогруп у колективі;
• причини об’єднання дітей в групи, наприклад, - за інтересами, за місцем проживання, за здібностями, за особистими якостями.

VI Характеристика моральних якостей учнів, емоційного стану дитячого колективу

• відкритість, замкнутість, тривожність;
• наявність або відсутність уміння співпереживати,виявляти доброзичливість;
• наявність чи відсутність в учнів вольових якостей особистості, рефлексивних умінь;ступінь конфліктності учнів класу, її причини;
• наявність чи відсутність умінь взаємодіяти з педагогами та однокласниками.

VІІ Характеристика сімей учнів класу

• вікові особливості батьків, їхній освітній рівень, умови життя дітей в сім’ях;
• ставлення батьків до школи;
• характеристика взаємовідносин дітей і батьків;
• ставлення батьків до перспектив розвитку власної дитини.

VІІІ Визначення завдань роботи класного керівника, педколективу школи в роботі з класом

• стисла характеристика результатів діагностики учнів класу;
• визначення негативних рис у колективі, які потребують корекції;
• визначення позитивних якостей колективу, які потребують подальшого розвитку і підтримки.

{slider Програма «Основні орієнтири виховання учнів 1-11 класів загальноосвітніх навчальних закладів України» (витяг). Затв. наказ МОН України від 31.10.2025 № 1243 |green}

ЗМІСТ ВИХОВНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ

Метою основних орієнтирів виховання є створення цілісної моделі виховної системи на основі громадянських і загальнолюдських цінностей як орієнтовної для проектування моделей виховних систем у загальноосвітніх закладах України.

У змісті виховної діяльності запропоновано орієнтовні форми проведення виховних справ та їхня тематика з урахуванням інтересів, потреб. Запитів класних керівників, батьків та дітей.

Основна школа 5 клас

1. Ціннісне ставлення до себе

Виховні досягнення

Усвідомлення основних засад «Я-концепції» особистості:

• усвідомлення основних засад Я-образу, Я-концепції особистості;
• формування основ самопізнання, самооцінки;
• формування позитивного самоставлення до дотримання норм етикету;
• конструктивний підхід до вирішення різних життєвих ситуацій;
• конструктивне вирішення життєвих проблем;
• готовність працювати над собою і своїми моральними якостями.

Тематичний зміст виховної діяльності

«Який Я? Яким я хочу бути?», «Дужий той, хто самого себе перемогти може», «Посієш звичку - пожнеш характер», «Таланти і шанувальники», «В людині все має бути прекрасним», «Індивідуальні особливості людини», «Пізнай себе», «Презентація твого дня народження», «Бережи свій час».

2. Ціннісне ставлення до сім’ї, родини, людей

Виховні досягнення

Усвідомлення цінностей соціального спілкування:

• формування культури поведінки вдома, в школі, в громадських місцях;
• усвідомлення себе членом колективу;
• виявляти толерантність, ввічливість, повагу до оточуючих;
• формування уміння і навичок подолання конфліктів;
• соціальна шкода агресії і насильства;
• культура відпочинку, спілкування на відстані.

Тематичний зміст виховної діяльності

«Відповідальність найкращий путівник у вчинках», «Дружба і її значення у житті людини», «Честь і гідність», «Співчуття - перший крок до людяності», «Культура поведінки у школі», «Чи вміємо ми відпочивати», «Щастя, коли тебе розуміють», «Мовленнєвий етикет», «Спілкування на відстані», «Почуття гумору і жарти», «Коли Юпітер гнівається», «Шануймо старших», «Що псує стосунки між людьми», «Про гостинність і гостей», «Турбота за інших людей - головний обов’язок у житті», «Вдячність».

3. Ціннісне ставлення до праці

Виховні досягнення

Сформованість потреби в праці:

• уявлення про значущість усіх видів праці;
• уміння виконувати певні трудові дії, планувати, регулювати й контролювати трудову діяльність;
• навички самообслуговування, ведення домашнього господарства;
• вміння доводити справу до логічного завершення;
• уявлення про сучасний світ професій.

Тематичний зміст виховної діяльності

«Як організувати себе», «Вчись учитись, щоб уміти трудитись», «Книга скаржиться! Книга дякує!», «Ціна твого підручника», «Місто веселих майстрів», «Даруйте радість людям», «У колективі немає чужої роботи», «Люди, які працюють поруч», «Професії мого роду», «Цінуймо хліб!», «Подарунок своїми руками».

4. Ціннісне ставлення до природи

Виховні досягнення

Усвідомлення себе як невід’ємної частини природи, взаємозалежності людини та природи, взаємозв’язок стану довкілля та здоров’я людей:

• вичерпності природних ресурсів;
• природи як еталонної цінності;
• активної життєвої позиції щодо оздоровлення довкілля;
• ціннісне ставлення до природи;
• усвідомлення своєї відповідальності за домашніх улюбленців;
• розуміння явищ природи, знання народних прикмет;
• бережливе ставлення до природи;
• усвідомлення взаємозв’язку власного здоров’я зі станом екології.

Тематичний зміст виховної діяльності

«Я - маленька частиночка Природи», «Старти золотої осені», «Флора і фауна нашого краю», «Екологічною стежиною нашого краю», «Природа - наш дім», «Барви веселки», «Таємниці природи», «Свято квітів», «Вже брами літа замикає осінь», «Знайди скарби природи рідного краю», «Брати наші менші», «Аптека бабусі Медуниці», «Нагодуй птахів», «Бережи воду, козаче, і вона тобі віддячить», «Космос в українській міфології, явища природи і народні прикмети», «Ми відповідаємо за тих кого приручили».

5. Ціннісне ставлення до культури і мистецтва

Виховні досягнення

Сформованість потреби у спілкуванні з мистецтвом як основи естетичного виховання і художнього сприйняття дійсності:

• пізнавального інтересу до мистецтва;
• навичок сприймання та аналізу художніх творів;
• здатності до творчої діяльності у мистецькій сфері;
• художньо-естетичних смаків, емоцій, почуттів і культури мислення та поведінки.

Розуміння ролі мистецтва як основи морально-духовного розвитку особистості:

• здатності цілеспрямовано сприймати, відчувати, правильно розуміти мистецтво;
• здатності висловлювати власне ставлення до мистецтва, творчої діяльності у мистецькій сфері;
• потреби у спілкуванні з мистецтвом;
• системи мистецьких знань, понять, термінів, тлумачень.

Тематичний зміст виховної діяльності

 «Люби музику - вона облагороджує думки і почуття», «Чарівна мелодія скрипки», «Народ скаже - як зав’яже», «Мистецькі уподобання моєї родини», «Різдвяний настрій», «Великодні писанки», «Рукотворне диво», «Естетика побуту українців», «Образотворче мистецтво українців», «Символи і образи в українському мистецтві», «Українські образи і символи у світовому мистецтві», «Культура поведінки: ідемо до театру (музею, театру, цирку, на виставку тощо)», «Я - актор шкільного театру (шкільні вистави)», участь у шкільній самодіяльності.

6. Ціннісне ставлення особистості до суспільства і держави

Виховні досягнення

Усвідомлення єдності власної долі з долею Батьківщини:

• виховання почуття патріотизму;
• почуття любові до свого рідного краю, Батьківщини, народу, традицій та звичаїв;
• моральних, духовних та історико-культурних цінностей, високої мовної культури;
• шанобливого ставлення до державної символіки;
• правил та норм поведінки, соціально важливих для суспільства;
• активної життєвої позиції щодо негативних проявів у соціумі;
• толерантного ставлення до історії та культури інших народностей, які проживають в Україні та інших   державах;
• шанування героїв України;
• знання і повага законів України.

Тематичний зміст виховної діяльності

«Хто і коли жив в Україні», «Ми - творці власного життя», «Україна пам’ятає», «В ім’я твого і мого життя» (сторінками історії), «Ніхто не забутий, ніщо не забуте», «Державний гімн України», «Що я знаю про Україну?», «Закони життя нашого класу», «Немає прав без обов’язків», «Конвенція ООН та Конституція України про права дітей», «Про символіку України», «Герої завжди поміж нас», «Тарасове слово», «Твоя активна життєва позиція».

Журнал «Виховна робота в школі»  № 12 (85) грудень 2011 р.

{slider Батьківські збори у 5 класі. Поради класному керівнику. - Л.М.Шабаєва, методист навчально-методичного відділу виховних технологій ДОІППО |green}

2013/2014 навчальний рік є особливим для учнів п’ятих класів. Адже саме з 1 вересня в основній школі розпочнеться поступове впровадження нового Державного стандарту базової та повної загальної середньої освіти й нових навчальних програм з усіх базових дисциплін. Перед початком навчального року, в третій декаді серпня, доцільним вбачається проведення батьківських зборів разом із дітьми (лист Міністерства освіти і науки України від від 24 травня 2013 року № 1/9-368 «Про організацію навчально-виховного процесу у 5-х класах загальноосвітніх навчальних закладів і вивчення базових дисциплін в основній школі»).

Перехід з початкової школи до  середньої  пов’язаний із зростанням навантаження на психіку учня.

Як показує практика, більшість дітей пе­реживають перехід із початкової школи в основну, як важливий крок у своєму житті. Поява нових учителів з різними вимогами, різними характерами, різним стилем викладання є для них очевидним показником їхнього дорослішання.

Період адаптації до навчання у 5-му класі є одним із найважчих періодів шкільного життя. Це обумовлено сукупністю тих змін, що відбуваються в шкільному середовищі й внутрішньому світі дітей 10-11-річного віку, а саме:

• розмаїтість змісту освіти;
• багатопредметне навчання й розширення кола вчителів, з якими учні змушені систематично спілкуватися;
• новий класний керівник;
• кабінетна система навчання;

Стан дітей у цей період з педагогічної точки зору характеризується низькою організованістю, неуважністю й недисциплінованістю на уроках, зниженням інтересу до навчання і його результатів.

У сучасних умовах координацію виховних дій сім’ї покладено на освітній заклад, і від того, як організована робота з батьками,  значною мірою залежить успішність процесу навчання і виховання учнів.

Співпраця педагогічного колективу з батьками може проводитись у різноманітних формах і з використанням різних методів педагогічної діяльності. Провідною формою роботи  з батьками, яка характеризується значною педагогічною доцільністю, є батьківські збори.

Батьківські збори – це громадський орган, який своїми рішеннями визначає завдання, зміст, напрямки роботи батьківського колективу, класу, освітнього закладу.     

Буде набагато краще, якщо класний керівник передасть кожному з батьків індивідуальне запрошення, де чітко пропишете час, місце і порядок денний зборів. Такий підхід покаже серйозність наступних зборів, їх офіційний характер, вашу зацікавленість у присутності саме тих батьків, яким адресоване запрошення.

Оптимальний час  проведення зборів 1- 1,5 години.

Класному керівнику необхідно не тільки познайомитися із майбутнім колективом, а й дати можливість школярам відчути себе повноправними «господарями» школи. Доцільно перед зборами провести екскурсію по поверхах, кабінетах, познайомимося із майбутніми сусідами по кабінету.  

Батьківські збори можна провести у формі кругого столу, тренінгу. На такі батьківські збори варто запросити вчителів-предметників, практичного психолога, медичного працівника, керівників гуртків, у яких будуть займатись діти, бібліотекаря, педагога-організатора. Класному керівнику рекомендуємо погодити тематику виступів, питання, на яких слід акцентувати увагу, регламент.

 Наприклад:

• про вимоги до навчання зі свого предмета та критерії оцінювання (вчителі-предметники) дати в порівнянні з вимогами до рівня знань умінь  і навичок випускника початкової школи;
• надання рекомендацій з урахуванням отриманих даних медичного огляду, відзначення фізіологічних особливостей, пов’язаних з віковими змінами дітей (медичний працівник);
• про можливості бібліотеки, ознайомлення з бібліотечним фондом, порекомендувати інші бібліотеки (з великим фондом, доступно розташовані й т. п.);
• про умови прийому дітей до різних гуртків і напрями їх роботи (керівникам гуртків).

Присутність та участь працівників педагогічного колективу у роботі батьківських зборів обов’язкова, адже саме вони зможуть відповісти на конкретні питання батьків та учнів, що знаходяться в їх компетенції, а при  необхідності надати батькам кваліфіковану консультацію чи допомогу.

Рекомендуємо залучати до підготовки зборів батьків, даючи їм окремі завдання.  Важливо порадитися з батьками щодо того, які  питання їх цікавлять, провести анкетування , напередодні обговорити  делікатні моменти зборів, налаштовуючи  батьків на підтримку в спірних питаннях. Збори не повинні зводитись до монологу класного керівника. Це - взаємний обмін думками, ідеями, спільний пошук вирішення проблем.

На класних батьківських зборах за пропозицією батьків, класного керівника формується батьківський комітет класу у складі 3-5 осіб (у повних класах). Батьківський комітет класу – це постійно діючий орган, який сприяє зміцненню зв’язків сім’ї, освітнього закладу, громадськості, залученню всіх учасників до активної життєдіяльності класного колективу, організації змістовного дозвілля школярів, педагогічного всеобучу батьків тощо.

Під час проведення перших зборів може виникнути проблема із виборами до батьківського комітету. Якщо «демократичні вибори» вам не вдадуться, розподіліть усіх батьків упродовж всього терміну навчання дітей по групах і запропонуйте їм протягом кожного року по черзі у кількості 3-5 осіб бути членами батьківського комітету.

Важливим етапом батьківських зборів є прийняття рішень.

Рекомендуємо рішення, прийняті батьківськими зборами, оформити  протоколом. Протокол заповнюється при проведенні кожних батьківських зборів секретарем, обраним батьківським колективом. Після прийняття рішення зборів повинні бути підписи батьків.

Рішення, прийняті на батьківських зборах, стосуються всіх членів батьківського колективу класу,  в тому числі і тих, хто з різних причин не з’явився на збори. Учитель має продумати механізм передачі інформації відсутнім батькам, ознайомити їх із змістом зборів та прийнятими рішеннями, зібрати підписи.

Заключна частина зборів має за мету зосередження уваги  батьків на узагальненні та рефлексії. Варто зробити  позитивною: коротко підведіть підсумки всього сказаного на зборах, закличте до дії, дайте оптимістичний прогноз на майбутнє, подякуйте  за співпрацю.

Пропонуємо також роздати видрукувані на окремих аркушах "Поради батькам п’ятикласників":

Поради батькам п’ятикласників

1. Цікавтеся шкільними справами, обговорюйте складні ситуації, разом шукайте вихід із конфліктів.
2. Якщо Вас щось турбує в поведінці дитини, якомога швидше зустріньтеся і обговоріть це із класним керівником, шкільним психологом.
3. Якщо в родині відбулися події, що вплинули на психологічний стан дитини, повідомте про це класного керівника. Саме зміни в сімейному житті часто пояснюють раптові зміни в поведінці дітей.
4. Допоможіть дитині вивчити імена нових учителів, запропонуйте описати їх, виділити якісь особливі риси.
5. Порадьте дитині у складних ситуаціях звертатися за порадою до класного керівника, шкільного психолога, завуча з виховної роботи.
6. Привчайте дитину до самостійності поступово: вона має сама збирати портфель, телефонувати однокласникам і питати про уроки тощо. Не слід відразу послаблювати контроль за навчальною діяльністю, якщо в період навчання в початковій школі вона звикла до контролю з вашого боку.
7. Основними помічниками у складних ситуаціях є терпіння, увага, взаєморозуміння.
8. Не обмежуйте свій інтерес звичайним питанням типу: "Як пройшов твій день у школі?". Кожного тижня вибирайте час, вільний від домашніх справ, і уважно розмовляйте з дитиною про школу.
9. Не пов'язуйте оцінки за успішність дитини зі своєю системою покарань і заохочень.
10. З'ясуйте, що взагалі цікавить вашу дитину, а потім встановіть зв'язок між його інтересами і предметами, що вивчаються в школі. 

{slider Проведення батьківських зборів у 5 класі ( за матеріалами лауреатів обласного етапу Всеукраїнського конкурсу «Класний керівник 2012 року»). Труднощі адаптації п'ятикласників у школі - Кільчинська Наталя Григорівна, класний керівник Петрівської загальноосвітньої школи I-III ступенів Петропавлівського району |green}

Труднощі адаптації п'ятикласників у школі

Штурмуйте кожну проблему з ентузіазмом... так, ніби від цього залежить ваше життя.
Л. К'юбі

Перші батьківські збори в 5-му класі мають розв'язати два питання.

1. Познайомити батьків із класом, класним керів­ником, педагогами, школою й батьків - один з одним.
2. Допомогти батькам підготуватися до зміни ста­тусу дитини в родині й розуміння важливості переходу дитини в нові умови навчальної ді­яльності.

Питання для обговорення

1. Фізіологічні труднощі адаптації.
2. Психологічні труднощі.
3. Система взаємин у родині в період адаптації.

Оскільки не всі вчителі, що працюють в класі, зможуть відвідати батьківські збори, бажано за­пропонувати колегам заповнити анкету з такими питаннями:

• Можливі проблеми у вивченні предмета, який ви викладаєте.
• Ваші рекомендації щодо подолання цих труд­нощів.
• Які форми оперативної допомоги можете за­пропонувати?

Корисна інформація до зборів

Перехід учня з початкової школи до середньої збі­гається зі своєрідним кінцем дитинства — стабіль­ним періодом розвитку в житті дитини. У п'ятому класі на дитину чекає нова система навчання: клас­ний керівник, учителі-предметники, які виклада­ють нові дисципліни в різних кабінетах.

Одні п'ятикласники пишаються тим, що подорос­лішали, і швидко втягуються в навчальний про­цес, інші ж переживають зміни в шкільному жит­ті, через що адаптація в них затягується. У такий період діти нерідко змінюються — тривожаться без явних причин, стають боязкими або, навпа­ки, розв'язними, занадто метушаться. Як резуль­тат — у дітей знижується працездатність, вони стають забудькуватими, неорганізованими, іноді в них погіршуються сон і апетит.

Причини поганої адаптації, на мою думку, можуть бути такими:

• різні вимоги з боку вчителів-предметників;
• значний потік інформації, незнайомі терміни й поняття. Бажано в цей період навчити дити­ну користуватися довідниками й словниками, довідковою літературою а також привчити її запитувати про значення незрозумілих слів;
• почуття самотності через відсутність першої вчительки.

Усі переживання цього віку природні й допомага­ють учневі дорослішати, тому батькам і вчителям потрібно бути добрішими й уважнішими до дітей у новому періоді їх шкільного життя. З огляду на особистий досвід, я раджу батькам наприкінці дня обов'язково сказати, що було важкого й цікавого в них за минулий день, і запитати в дитини про те, як склався її день. Це допомагає зрозуміти труд­нощі, демонструє зацікавленість проблемами ди­тини з боку батьків, переконує в тому, що батьки завжди й у всьому поруч.

ХІД ЗБОРІВ

Збори починаються з обговорення перших вражень дітей про 5-й клас.

До зборів я готувала малюнки дітей «1 вересня в школі». На малюнках було зображено те, що осо­бливо запам'яталося кожній дитині. Важливо, щоб батьки не боялися говорити як про гарне, так і про погане. Для того щоб пожвавити збори та зробити їх більш динамічними, я практикую під час про­ведення зборів тренінги, тести та інші форми ак­тивної роботи. У цьому випадку можна провести практикум у формі гри «Кошик почуттів». Це ви­глядає так: «Шановні тата й мами! У мене в руках кошик, на дні якого знаходяться найрізноманітні­ші почуття. Після того як ваша дитина переступи­ла поріг школи, у вашій душі, вашому серці осе­лилися почуття й емоції. Опустіть руку в кошик і візьміть те почуття, що найбільше переповнює вас у той період, коли дитина перебуває в школі, і назвіть його». Таке завдання, на мою думку, допомагає виявити проблеми й труднощі родин, пов'язані зі шкільним навчанням дитини.

Для розгляду другого питання можна запросити лікаря або психолога. Якщо немає такої можли­вості, учитель сам звертає увагу на фізіологічні проблеми, а саме:

• зміна режиму дня дитини порівняно з почат­ковою школою;
• збільшення фізичного й розумового наванта­ження;
• швидке фізіологічне дорослішання багатьох ді­тей, гормональні зміни в організмі; зміни в харчуванні дитини, пов'язані з її біль­шою самостійністю.

Виходячи з вище переліченого, я вважаю, що до­речними будуть такі рекомендації:

• передбачити збільшення рухової активності ди­тини між виконанням завдань, обов'язкову пе­рерву;
• контроль за позою дитини під час виконання домашнього завдання, дотримання світлового режиму;
• обов'язкове введення в раціон дитини вітамін­них препаратів, фруктів і овочів, організація правильного харчування дитини;
• виховання самостійності й відповідальності ди­тини як головних умов збереження здоров'я.

Завдання класного керівника на перших зборах — переконати батьків у тому, що, незважаючи на не­вдачі, з якими вона може зіштовхнутися  батьки завжди підтримають, зрозуміють і допоможуть своїй дитині. Це і є стрижень поняття «родина» — усі разом і все разом.

На зборах я роздаю перші рекомендації батькам. Дивлячись на аудиторію, вчитель сам визначає, чи потрібен коментар тих положень, які можна запропонувати.

Рекомендації батькам:

1. Обов'язково виявляйте цікавість до школи, класу, у якому навчається дитина. Розмовляй-. те про. проблеми кожного прожитого дня.
2. Знайомтеся з однокласниками.
3. Ніколи фізично не впливайте на дитину. Не­припустимо критикувати її та залякувати (осо­бливо     в присутності інших людей).
4. Зважайте на темперамент дитини в період адаптації. Апатичні й нетовариські діти важ­че звикають до класу.
5. Поєднайте самостійність у навчальній діяль­ності дитини з організацією обґрунтованого контролю.
6. Знаходьте можливість заохочувати свою дити­ну. (Я завжди навожу такі дані: дитина за день повинна почути 150 разів слова похвали. По­думайте над цим.)

На перших зборах бажано роздати пам'ятки щодо предметів, які складуть для п'ятикласни­ків колеги.

Література для підготовки зборів

1. Коляда М. Г. Шпаргалка для родителей. — Д., 2002.
2. Воскобойников В. М. Как определить и развивать способности ребенка. — СПб., 2003.

{slider П’ятикласники та їх адаптація  до процесу навчання - Шостак Ірина Олексіївна, класний керівник Мар’янівської загальноосвітньої школи I-III ступенів П’ятихатського району |green}

Мета:

1. Познайомитися з батьками учнів та послухати короткі характеристики, які вони дадуть своїм дітям.
2. Пояснити батькам роль сім’ї та її значення в адаптації школяра у зв’язку з новими якостями навчання та віковими особливостями дітей.
3. Дати рекомендації батькам щодо вирішення можливих проблем, пов’язаних з успішністю та моральним станом дітей.

Коментар: на збори запрошуються шкільний лікар, бібліотекар, заступник директора з виховної роботи. Готуючись до зборів, класний керівник має заготовити бланки анкети для батьків.

ХІД ЗБОРІВ

Бесіда

ОСОБЛИВОСТІ ПСИХОЛОГІЧНОГО СТАНУ УЧНІВ 5 КЛАСУ

У 5-му класі діти переходять до нової системи навчання: «класний керівник — учителі-предметники», уроки проходять у різних кабінетах. Інколи діти навіть змінюють школу, у них з’являються нові однокласники. До того ж перехід з початкової школи у середню співпадає зі своєрідною віковою кризою — початком переходу від дитинства, що є досить стабільним періодом розвитку, до молодшого підліткового віку.

Більшість дітей переживає цю подію як важливий крок у своєму житті. Деякі пишаються тим, іцо вони подорослішаєш, інші мріють розпочати «нове життя». Адаптація у 5-му класі багато в чому схожа з адаптацією у 1-му класі.

Що викликає стрес у п’ятикласників? Різкі зміни умов навчання, різноманітні та більш ускладнені вимоги, які ставлять до дітей середньої навчальної ланки, навіть зміна «статусу» у початковій школі на «наймолодшого» у середній — все це є досить серйозним випробуванням. У цей період діти можуть стати невпізнанними: тривога, боязкість чи, навпаки, розв’язність, надмірна метушливість, збудження охоплюють їх. У зв’язку з цим у них може знизитись працездатність, вони можуть стати забудькуватими, неорганізованими. Іноді порушуються сон, апетит.

Шановні батьки! Постарайтесь забезпечити дитині спокійну, доброзичливу обстановку, чіткий режим, зробіть так, щоб п’ятикласник відчув вашу підтримку та допомогу.

ПАМ’ЯТКА ДЛЯ БАТЬКІВ

Що ускладнює адаптацію дитини до нових умов навчання?

1. Протиріччя та неузгодженість вимог різних педагогів. До школяра вперше ставлять багато вимог. І він повинен навчитися враховувати ці вимоги, співвідносити їх одне з одним, долаючи пов’язані із цим труднощі, тому що ці вміння необхідні у дорослому житті.
2. На п’ятикласника обрушується потік інформації, насичений термінами, незрозумілими словами. Вихід простий: поясніть дитині, що неповне, неточне розуміння слів нерідко лежить в основі нерозуміння шкільного матеріалу і в зв’язку з цим необхідно звертатися до довідників, словників.
3. У п’ятому класі багато дітей відчувають самотність, тому що улюбленої першої вчительки немає поруч, а класному керівникові часто не вистачає часу приділяти їм увагу В тій же мірі. А інші «шаленіють» від свободи та носяться по всіхі школі, задираючись навіть до старшокласників. Дорослим у цій ситуації важливо зрозуміти, що все це — природні переживання, які необхідні для розвитку школяра, бо вони допомагають йому стати дорослим.

Якщо відчуваєте, що адаптація затягується, зверніться до шкільного психолога.

Ми маємо стати більш уважними, доброзичливими, таким чином допомагаючи школяру освоїти цю позицію.

Як забезпечити гармонійне навчання дитини?

У цьому періоді батькам можна скористатися рекомендаціями фахівців Філадельфійського дитячого центру по забезпеченню «гармонії між домашнім та шкільним життям дитини»:

1. Надихніть дитину на розповідь про свої шкільні справи.

Кожного тижня вибирайте час, вільний від домашніх справ, та уважно розмовляємо з дитиною про школу. Запам’ятовуйте окремі імена, події та деталі, які дитина сповіщає вам, використовуйте їх у подальшому для того, щоб розпочати подібні бесіди про школу. Обов’язково запитуйте вашу дитину про його однокласників, справи у класі, шкільні предмети, педагогів.

2. Регулярно розмовляйте з учителями вашої дитини про її успішність, поведінку та взаємостосунки з іншими дітьми.

Навіть якщо немає особливих причин для занепокоєння, консультуйтеся з учителем вашої дитини не рідше, ніж раз у два місяці. Під час бесіди виразіть своє прагнення покращити шкільне життя дитини.

Якщо між вами та вчителем виникають серйозні розбіжності, докладіть усіх зусиль, щоб мирно розв’язати їх, навіть якщо доведеться спілкуватися для цього з директором школи. Інакше ви можете випадково поставити дитину у незручне положення вибору між відданістю вам і повагою до свого вчителя.

3. Не пов’язуйте оцінки за успішність дитини зі своєю системою покарань та заохочень.

Знайте програму та особливості школи, де навчається ваша дитина. Вам необхідно знати, яке шкільне життя вашої дитини, та бути впевненим, що вона отримує гарну освіту. Відвідуйте всі заходи та зустрічі, які організують для батьків, використовуйте будь-які можливості, щоб дізнатись, як ваша дитина навчається та як її навчають.

4. Допомагайте дитині виконувати домашні завдання, але не робіть їх самі.

Встановіть разом із дитиною спеціальний час, коли слід виконувати домашні завдання, і слідкуйте за виконанням цих установок. Це допоможе вам сформувати хороші звички до навчання. Продемонструйте свій інтерес до цих завдань та впевніться, що в дитини є все необхідне, щоб виконати їх найкращим чином. Але якщо дитина звертається до вас із питаннями, пов’язаними з домашніми завданнями, допоможіть їй знайти відповіді самостійно, а не підказуйте їх.

5. Допоможіть дитині відчути інтерес до того, що викладають у школі.

З’ясуйте, що взагалі цікавить вашу дитину, а потім встановіть зв’язок між її інтересами та предметами, які вивчають у школі. Наприклад: любить фільми — купіть книгу, по якій поставлений фільм, так виникне любов до читання; любить гратися — купуйте довідники, так виникне прагнення дізнаватись про що-небудь нове. Шукайте будь-які можливості, щоб дитина могла застосувати свої знання, отримані в школі, у домашній діяльності,

Особливі зусилля прикладайте для того, щоб підтримати спокійну та стабільну атмосферу в домі, коли у шкільному житті дитини відбуваються зміни.

ПРОБЛЕМИ У НАВЧАННІ П’ЯТИКЛАСНИКІВ

П’ятикласники пристрасно бажають добре вчитися, щоб радувати оточуючих. Але, зіткнувшись з першими труднощами, часто розчаровуються.

Декілька слів про навчальні проблеми п’ятикласників:

1. Слабка навчальна підготовка у початкових класах.
2. Несформованість уміння аналізувати та синтезувати (нерозвинені розумові дії та операції), поганий мовленнєвий розвиток, слабкі увага та пам’ять.
3. Нерозвинута воля — небажання, «неможливість», за словами учнів, примусити себе постійно займатися навчанням.

Таких дітей не приваблює мета, тому що для п’ятикласників характерне переважно емоційне ставлення до своєї діяльності.

ПАМ’ЯТКА ДЛЯ БАТЬКІВ

1. Допомагайте школяру у навчанні, домагайтеся, щоб він досконально зрозумів навіть найдрібніші деталі виконання важкого завдання. Хай навіть дитина виконає одне-два подібних завдання і детально пояснить, що та як вона робить.
2. Розвивайте увагу, мислення та пам’ять дитини, грайте з нею в ігри на розвиток спостережливості (у розвідників, мисливців, індійців на полюванні тощо), вирішуйте посильні головоломки, розв’язуйте кросворди, шаради. Робіть усе це якомога частіше.
3. Розвивайте волю дитини, привчайте її до режиму дня, емоційно забарвлюйте її навчальну діяльність, але не перестарайтеся, інакше може виникнути так зване «емоційне стомлення»: дитина може стати капризною, роздратованою, плаксивою. Використовуйте гумор, але не сарказм та насмішки! Терпіть дитячі жарти, якими б безглуздими вони не були, використовуйте гумор з метою розрядки та привернення дитини на свій бік.

Дуже важливо у навчальних та у всіх інших заняттях допомогти школяреві виробити об’єктивні критерії власної успішності та неуспішності; з допомогою дорослих слід розвинути у нього прагнення вдосконалювати свої здібності. Почніть з вироблення звички добре виконувати домашні завдання.

Виступи батьків з короткими характеристиками своїх дітей.

Доповідь шкільного лікаря на тему «Фізіологічні особливості, пов’язані з віковими змінами дітей». Ознайомлення батьків із результатами проведеного медогляду та надання рекомендацій із врахуванням отриманих даних.

Доповідь заступника директора з виховної роботи (педагога-організатора). Ознайомлення зі змістом та напрямками роботи шкільних гуртків та з умовами прийому дітей до них.

Доповідь шкільного бібліотекаря. Стисла розповідь про бібліотечний фонд та можливості шкільної бібліотеки.

Педагогічний практикум для батьків.

1. Батькам пропонується дати відповіді на запитання анкети (підготовлені бланки роздає класний керівник).

АНКЕТА

Виберіть варіант відповіді (обведіть потрібну літеру).

1) Ваш вік:

      а) До 30 років;

      б) від 30 до 40 років;

      в) понад 40 років.

2) Скільки дітей у вашій сім’ї?

      а) Одна дитина;

      б) двоє;

      в) троє і більше.

3) Ваша освіта:

      а) вища;

      б) середня;

      в) середня спеціальна.

4) Чи є у вас бажання взяти участь у житті школи?

      а) Є;

      б) немає.

5) Чим захоплюється ваша дитина? __________________

6) Чим ви (ваша сім’я) можете допомогти класному колективу?

      а) Вести гурток;

      б) взяти участь у культурних заходах;

      в) свій варіант.

7) Що б ви хотіли змінити в житті школи?

       а) у навчальному процесі;

       б) у виховній роботі;

       в) інше.

Аналіз анкет батьків.

Підсумки зборів.

Коли ми говоримо про поєднання доброзичливості та вимогливості вчителя, то слід підкреслити, що воно неможливе без знання того психологічного клімату, в якому живе дитина. Причини багатьох особливостей характеру й поведінки школярів криються у властивостях родини: в її складі, традиціях, стилі взаємин, ділових і моральних якостях батьків. Тут треба врахувати все: індивідуальні особливості дитини, стан здоров’я, своєрідність темпераменту й нервової системи, інтереси й нахили. Ось чому в школах має приділятися найсерйозніша увага вивченню родини.

Знання родини допомагає зігріти належні нам за штатом тактовність і ввічливість сердечною людською участю.

А ще надає можливості збільшувати батьківський актив. Ми «відкриваємо» прекрасних людей, яких залучаємо до участі в навчально-виховній роботі школи.

Тут і виступи перед учнями батьків — людей різноманітних цікавих професій; організація спортивної, туристської та екскурсійної роботи; допомога в обладнанні та оформленні школи і навчальних кабінетів; створення гуртків та клубів за інтересами; організація дитячого харчування; додержання в школі чистоти і порядку; розвиток художньої самодіяльності; спільна суспільно-корисна праця, обстеження родинно-побутових умов учнів і надання матеріальної допомоги; індивідуальне шефство над «важкими» дітьми та їх родинами; господарська підготовка школи до нового навчального року та багато інших форм співробітництва.

Активна батьківська допомога школі — обов’язкова умова підвищення ефективності навчальної і виховної роботи педагогічного колективу, важлива ланка у здійсненні належної освіти підростаючого покоління.

{/sliders}