З точки зору управління навчальним процесом всі програмні засоби можна розділити на два класи:
-
1 клас: навчальні системи, в яких управління процесом навчання покладено на користувача. Містить виклад навчальної дисципліни або її розділу відповідно до її логіки на машинному носії у текстовому і графічному форматах. Навчальні системи даного класу відрізняються між собою функціональністю, властивостями, способами їх реалізації і діляться на наступні підкласи:
- Електронні підручник або методичний посібник з послідовною структурою - можна розглядати як електронну копію традиційного друкованого підручника чи посібника. Структура представлення матеріалу на машинному носії є послідовною.
- Електронні підручник або методичний посібник з гіпертекстової структурою - представлення навчальної дисципліни на машинному носії має гіпертекстову структуру.
- Повнотекстова база даних - Є можливість звернення за посиланнями в авторському викладі навчальної дисципліни до оригінальних текстів інших авторів. Як авторський текст, так і тексти інших авторів можуть мати гіпертекстове структуру подання на машинному носії.
- Електронна бібліотека - система, що управляє комплексом електронних навчально-методичних матеріалів різного класу з різних навчальних дисциплін, що дозволяє учням виконувати пошук інформації (пошук за ключовими словами, пошук по предметної області) простір пошуку повинен допускати розширення, причому необхідна організація взаємодії з відповідною бібліографічної системою.
- Мультимедійні електронні підручник або методичний посібник - Виклад навчальної дисципліни повністю виконано або доповнено викладом в аудіо, відео форматах. Дана система дозволяє учням спостерігати динаміку досліджуваних явищ і змінювати параметри цієї динаміки. Система може мати всі або декількома властивостями повнотекстових баз даних.
- Електронні підручник або методичний посібник з засобами рубіжного контролю - після кожного розділу навчальної дисципліни системою формується оцінка, яка є основою для самоконтролю учня. Система може мати всі або декількома властивостями мультимедійних систем.
-
2 клас: навчальні системи, самостійно керують навчальним процесом. Містить виклад навчальної дисципліни або її розділу відповідно до її логіки на машинному носії у текстовому, графічному, аудіо, відео форматах. В кінці кожної порції викладу навчальної дисципліни в даних системах учням надаються перевірочні завдання. На відміну від систем першого класу, в даних системах відповіді і дії учня впливають на подальший хід процесу навчання. Ступінь управління навчальним процесом безпосередньо залежить від ступеня адаптації системи під конкретного учня, тому навчальні системи даного класу поділяються на підкласи за ступенем їх адаптивності та способами реалізації адаптації:
- Автоматизована навчальна система (АОС) з лінійною моделлю навчання - структура представлення матеріалу на машинному носії є послідовною. Залежно від результатів перевірки учню надається чергова (наступна) порція навчального матеріалу або він повертається до додаткового вивчення попередньої порції. Система може мати всі або декількома властивостями мультимедійних систем 1 класу.
- Автоматизована навчальна система (АОС) з розгалуженою моделлю навчання - для кожної порції навчальної дисципліни в системі задано кілька варіантів викладу матеріалу, що розрізняються за ступенем подробиці, глибині викладу, а так само кілька варіантів запропонованих у кінці кожної порції перевірочних завдань з різними рівнями складності. Дана система адаптується по глибині, ступеня подробиці викладу досліджуваного матеріалу і складності перевірочних завдань, що дозволяє їй формувати індивідуальну траєкторію навчання. Реалізується параметрична та структурна адаптація.
- Автоматизована навчальна система (АОС) з адаптацією за формою викладу - учень має можливість вибирати форму викладу навчальної дисципліни: переважно або текстова, або графічна, або аудіо, чи відео форма. Система може мати всі або декількома властивостями АОС з розгалуженою моделлю навчання.
- Автоматизована навчальна система (АОС) з адаптацією за логікою викладу - контроль учня здійснюється на основі зіставлення моделей про предметну область вчителя (еталонної моделі) і учня. У даних системах реалізується структурна адаптація. Реалізується параметрична та структурна адаптація.
- Мультиагентна автоматизована навчальна система (АОС) з адаптацією по об'єкту та цілям навчання - управління навчальним процесом здійснюється колективом агентів, кожний з яких окремо має всі властивості навчальних систем попередніх підкласів. Колектив агентів складається щоразу під конкретного учня, під його мети навчання.
Мультиагентна автоматизована навчальна система (АОС) з адаптацією по об'єкту та цілям навчання - управління навчальним процесом здійснюється колективом агентів, кожний з яких окремо має всі властивості навчальних систем попередніх підкласів.
Важливо впровадження інформаційних технологій не підмінити простою автоматизацією тих чи інших складових процесу навчання, або звичайним перенесенням інформації з паперових носіїв на магнітні. Про використання інформаційної технології можна говорити, якщо:
- вона задовольняє основним принципам педагогічної технологі (попереднє проектування, відтворюваність, послідовність, цілісність);
- вирішує завдання, які раніше не були вирішені з будь яких причин;
- засобом підготовки і передачі інформації у навчальному процесі є комп’ютер. [5]
Негативними наслідками використання інформаційних технологій в навчально-виховному процесі можуть бути:
- психобіологічні, що впливають на фізичний та психічний стан учнів;
- культурні, що загрожують самобутності підлітків;
- соціально-економічні, що створюють нерівні умови отримання якісної освіти;
- етичні та правові, що призводять до безконтрольного копіювання і використання чужої інтелектуальної власності.
Позитивним при використання інформаційних технологій є підвищення якості навчання за рахунок:
- адаптації учнів до учбового матеріалу з врахуванням особистих можливостей;
- доступ до розподілених банків інформаційних ресурсів, навчальних і контролюючих матеріалів;
- підтримки активних методів навчання;
- образній наочній формі представлення учбового матеріалу;
- регулювання інтенсивності навчання;
- навчальні і тренувальні матеріали можуть легко поновлюватися;
- забезпечення on-line зв'язку між учнем і віддаленим вчителем;
- розвитку самостійного навчання.
Основні переваги нових інформаційних технологій мають стати основою у підтримці освітнього процесу. В таких умовах інформатизація освіти має бути керованою. В цьому контексті В. І. Гинецинський сформулював шість основних принципів організації педагогічних впливів:
- результативності; педагогічний вплив має обов'язково передбачати досягнення попередньо наміченого результату;
- ефективності - педагогічний вплив має здійснюватися таким чином, щоб намічений результат досягався з найменшими зусиллями та в найкоротший час;
- об'єктивної орієнтованості змісту педагогічного впливу - необхідно враховувати новітні досягнення науки і практики;
- собистісної орієнтованості; в якості кінцевого ефекту педагогічного впливу завжди повинна розглядатися конкретна особистість;
- рефлексивності - проектувальник програми повинен розглядати самого себе, свої знання, ціннісні орієнтації, здатності як суттєвий фактор ефективності педагогічного впливу;
- гармонійності - одиничний педагогічний вплив так повинно бути включено в систему інших педагогічних впливів, щоб сприяти досягненню загального ефекту - формуванню особистості
Керованість процесу інформатизації освітнього середовища висуває нові вимоги до педагогів. Поняття «інформаційна компетенція» та «інформаційна культура» стали професійно значимими в умовах впровадження інформаційно - комунікативних технологій. Першочерговим завданням закладів освіти є формування позитивно дієвого ставлення педагогів до систематичного застосування Інтернет та медіа технологій у педагогічній практиці. Результатами інформатизації освіти мають бути: розвиток змісту, методів і засобів навчання з метою піднесення їх до рівня сучасних стандартів; розвиток інформаційної культури людини, удосконалення управління освітою.