Методичні рекомендації

Зміни, що мають відбутися в системі післядипломної педагогічної освіти з формування професійного рівня вчителів фізичної культури, повинні стосуватися не лише і не стільки кількісних її сторін, а й якісного покращення змісту, організації навчального процесу за інтерактивними технологіями.

Для підвищення ефективності навчально-виховного процесу в системі післядипломної педагогічної освіти вчителів фізичного виховання в початковій школі необхідно активізувати пошук нових шляхів вдосконалення системи фізичного виховання, створення нових тренінгових технологій.

Формування цілей статтіМета - науково обґрунтувати шляхи формування професійної майстерності вчителів фізичної культури в початковій школі в системі післядипломної педагогічної освіти.

Виклад основного матеріалу дослідження…Занурення у проблему дослідження показує, що питання вдосконалення змісту післядипломної педагогічної освіти вчителя вимагає теоретично-практичного дослідження. Таким чином, актуальність, недостатня розробленість, соціальна затребуваність і практична значущість проблеми дослідження зумовили вибір теми дослідження.

Для того, щоб слідувати вимогам часу, в сучасних інститутах післядипломної педагогічної освіти запроваджується інтенсифікація освітнього процесу за допомогою використання сучасних технологій навчання і створення психологічного комфортного середовища.

Висока активність є обов’язковими умовами сучасних підходів навчання  вчителів фізичної культури в початковій школі яки проходять перепідготовку у навчальному процесі, опора на їхній індивідуальний досвід, створення на заняттях проблемних ситуацій. Сутність сучасних підходів по формуванню професійної майстерності полягає в тому, щоб слухачі і викладач були рівноправними, рівнозначними суб’єктами і знаходилися у постійній активній взаємодії.

Визначаючи зміни окремих компонентів професійної майстерності вчителя фізичної культури в початковій школі було проведено анкетування, яке показує, що тільки 10%  з кожних 100 вчителів, опитаних на курсах підвищення кваліфікації, вважають, що були готові після закінчення Вузу на професійному рівні виконувати свої функціональні обов'язки за основними напрямками діяльності вчителя фізичної культури, 15% вчителів готові до проведення  традиційного уроку, а 37% до аналізу уроку та його результатів. Кожен третій практично не готовий до проведення уроків за інтерактивними технологіями  та не володіє методикою проведення таких уроків,  30% вчителів не займаються позаурочною діяльністю зі свого предмету.

Сьогодні всі вчителі, незалежно від стажу роботи, в тій чи іншій мірі відчувають об’єктивну потребу в істотному оновленні своїх знань, а 41% опитаних вчителів мають чітку психологічну установку на проведення своїх уроків за традиційними методами навчання. Незалежно від предмета (спеціалізації), типу школи і стажу роботи 68% вчителів оцінюють рівень свого професіоналізму як високий, четверта частина визначила свій рівень як середній і 11% як низький. При цьому кожен другий вчитель відчуває істотні труднощі в галузі теоретичних основ експерименту. Тільки 19% вчителів здатні повною мірою сформулювати проблему, вивчити інноваційні технології та запроваджувати їх у навчально-виховному процесі.

Кожній школі на сьогоднішній день потрібен вчитель, що вміє працювати, самостійно вирішуючи різноманітні проблеми навчання, виховання, спілкування, розвитку дитини, творчо підходити до організації становлення особистості дитини, постійно самовдосконалюватися професійно і морально, показуючи учням гідний наслідування приклад. Таким чином, першочерговим завданням вчителя стає не передача якомога більшого обсягу знань, а формування механізмів їх набуття, пошуку, у чому допомагають інтерактивні технології навчання і виховання школярів. [5. с.7]

Не контролювати, а консультувати така роль вчителя фізичної культури повинна бути в кожному навчальному закладі. Навчання за інтерактивними методами створює нову педагогічну етику, яка базується на взаєморозумінні. Спілкування учня і викладача набувають іншого характеру – особистісного, коли панує довіра, підтримка, співчуття. Виникає потреба діалогу як домінуючого навчального спілкування. Відбувається обмін думок, висуваються та обговорюються різні позиції, моделюється кінцевий варіант. Створюється клімат, який заохочує до творчості. Отже, час вимагає глибоко осмислювати педагогічну діяльність, знаходити шляхи розвитку педагогічної творчості, яка межує з майстерністю. Звичайно, що це вимагає від учителя застосування певних методів діяльності особливо в початковій школі:

  • підведення до сприйняття змін (учні повинні бути переконані, що зміна може принести користь);
  • заохочення до нових ідей (демонстрація вчителем свого позитивного ставлення до цікавих пропозицій та оригінальних ідей і, взагалі, до будь-якого висловлювання своєї думки стосовно існуючої проблеми);
  • полегшення взаємних контактів між учнями;
  • толерантне ставлення до невдач (полегшення психологічних проблем, заохочення до пошуку);
  • постановка чітких цілей і забезпечення їх досягнення (доступність пояснення, впевненість у необхідності дії, запропонованих викладачем). [7. с. 316]

Для того щоб підвищити рівень професійної майстерності вчителів фізичної культури в початковій школі, на наш погляд, буде ефективним запровадження в курсову перепідготовку обласних інститутів післядипломної педагогічної освіти тренінгової методики, однієї з ефективнішої педагогічної технології. Тренінгова методика - це продумана в деталях модель спільної педагогічної діяльності з проектування, організації і проведення навчального процесу з обов'язковим створенням сприятливого освітнього середовища для викладача і слухача.

Тренінг як форма педагогічного впливу передусім передбачає використання активних методів групової роботи. Саме тому вони дуже подобаються слухачам, дітям і створюють у них відчуття свята, хоча під час тренінгу можна навчитися і збагнути набагато більше, ніж під час класичного уроку або навчання на курсах.

Метою тренінгу є: підвищення рівня інформованості і розширення знань учасників навчального процесу, розвиток комунікативної компетентності слухачів, формування цінностей і життєво важливих переконань та напрацювання необхідних практичних навичок відповідальної поведінки по відношенню до свого життя та оточуючих.