Святої пам’ яті свіча незгасна

10 жовтня у шкільному музеї бойової слави учні зібралися на урок мужності, присвячений 70-річчю визволення Солонянського району від фашистської окупації. У проведенні заходу допомагала сільський бібліотекар Головатенко Ю.О.

Школярі переглянули сторінку історії, яка кров’ю поломеніє і через роки стала доленосною для нашого народу, душею доторкнулись до великого подвигу. Учні 1-4 класів задали тон урочистими віршами про війну.

Нікого не залишили байдужими кадри фронтової кінохроніки, на яких ожили страшні події загарбання ворогами української землі. У супроводі пронизливої народної пісні перед нашими очима постала дитина, що плакала над загиблою ненькою, безвинні немовлята, яких вбила фашистська бомба, підірвані мости через Дніпро, палаючі хатинки…

Ми простежили, як йшло визволення нашого району восени 1943 року. Воно розпочалося з історичної переправи через Дніпро біля сіл Військове і Вовніги. Майже місяць тривала битва за Дніпро. У цих страшних , запеклих боях радянські воїни билися на смерть, до останнього патрона, до останнього подиху . 26 жовтня звільнено райцентр Солоне .

Осінь 1943 року – то були дні неймовірного бездоріжжя. Лили дощі, шмагали вітри, військова техніка, люди, коні гармати тонули у багнюці, але, незважаючи на це, війська йшли вперед і гнали ворога.

Відступаючи, німці побудували навколо селища Новопокровка лінію оборони, замінували мости та дороги. 27 листопада в селі з’явились радянські розвідники. Довідавшись про німецький штаб, раптово його захоплюють, і німці здаються в полон. Так без жодного пострілу була визволена Новопокровка.

Нашому селу пощастило менше, адже гарячі бої тривали аж до 29 листопада 1943 року. Ми прослідкували бойовий шлях нашої визвольної 27 дивізії і помітили, що вона була перекинута в нашу місцевість відразу після звільнення Запоріжжя.

29 листопада з полегшенням зітхнули жителі Малозахариного, Лікнепу, Мопрівського. А 24 січня 1944 року були звільнені від загарбників всі села Солонянщини. В цих кривавих боях віддали своє життя 19943 воїни, які поховані у 50 братських могилах.

Всі присутні вшанували пам’ять незабутніх визволителів хвилиною мовчання і покладанням квітів до братської могили та обеліску.

Ми запалили свічку пам’яті і ніколи не будемо забувати нашу історію!

Свищук Світлана Миколаївна,
керівник музею Широчанської НСШ