Сценарій виховного заходу до Дня визволення міста
(комунальний заклад
«Нікопольська середня загальноосвітня школа І-ІІІ ступенів № 6»)
(На фоні музики кадри міста довоєнних днів, далі звучить голос Левітана про початок війни, після на фоні слів ведучих кадри окупації міст України)
Ведучий 1: 22 червня 1941 р. гітлерівська Німеччина напала на Радянський Союз. На Україну була націлена група армій. З перших же днів війни радянські війська зазнавали нищівних поразок через цілу низку причин , які далися в знаки вже в перші дні війни.
Ведучий 2: Так, з 24 по 30 червня на Західній Україні в районі Броди—Дубно—Луцьк відбулася найбільша за масштабами танкова битва, де перша німецька група чисельністю в 600 танків розгромила танкові корпуси Південно-Західного фронту, знищивши 2648 радянських машин. Ці події визначили перебіг подальших подій.
Ведучий 1: У липні Радянські війська були оточені в районі Умані, в полон потрапило кілька десятків тисяч бійців. До середини серпня німці захопили Західну Україну і значну частину Правобережжя. 17 липня опинилися на ближніх підступах до Києва, оборона якого тривала понад два місяці. Таким чином, у руках німців опинилася вся Правобережна Україна і більша частина Лівобережної.
Ведучий 2 : Всього в перші місяці окупації жертвами стали 850 тисяч осіб. Загалом за роки окупації в Україні загинуло майже 4 млн. мирних жителів і понад 1,3 млн. військовополонених, які утримувались у таборах, перетворених на фабрики смерті.
Ведучий 1: Лише уявіть скільки людей віддали свої життя за світле майбутнє, скільки братських могил з нескінченними списками тих, хто до останнього відстоював свою свободу розкидані по всій країні в кожному місті, районі, селі та навіть хуторі.
Ведучий2: Для вас звучить пісня у виконанні Воронцової Єлизавети.
(пісня «На братских могилах»)
Ведучий 1: Радянська армія відступала, а з заходу насувалась окупація. І вже 17 серпня 1941 року фашисти окупували місто Нікополь. Почався грабіж і винищення населення, 8 тисяч було вбито і замордовано, в тому числі 1500 дітей. Велика кількість молодих людей була насильно вивезена до Німеччини.
Ведучий 2: Так на власній землі жителі міста перетворились на людей «третього сорту». Їхнє життя регламентувалось різними наказами і правилами, порушення яких тягло за собою концтабір або розстріл.
Ведучий 1: Ось вони! Сірі будні терору, розрухи, відчаю, ненависті, страху та страждань, болю від втрати близьких. Все це тривало 2 роки 5 місяців і 21 день. 2 роки 5 місяців і 21 день нікопольці переживали чорні дні фашистського терору.
Ведучий 2: Нарешті, настав довгоочікуваний 44рік. Рік який подарував місту свободу та спокій.
Ведучий 1: Наприкінці січня, в ніч з 7-го на 8-ме лютого 1944 року. Війська армії 3-го та 4-го Українського фронтів розгорнули наступ на Нікопольсько-Криворізькому напрямку.
Ведучий 2: Визволення Нікополя почалось 7 лютого 1944 року о 23:00 раптовою атакою бійців 203 та 333 стрілецьких дивізій, які оволоділи станцією Нікополь, де захопили трофеї та полонених.
Ведучий 1: О 2:30 загони радянських солдат вийшли на південну околицю міста. Назустріч їм через Дніпро і плавні просувались інші підрозділи, які мали завдання захопити плацдарм для головних сил. Під час наступу їм активно допомагали місцеві жителі, які на своїх човнах переправляли солдат, озброєння. Під ранок бої вже точилися на західній околиці міста.
Ведучий 2: Гітлерівське командування надавало великого значення збереженню під своїм
контролем залізничне сполучення Нікополя з Марганцем, Кривим Рогом і прилягаючих територій - районів, багатих марганцевими і залізними рудами, які гітлерівська Німеччина використовувала для своїх потреб, це був ласий шматок для їхньої індустрії.
Ведучий 1: Але не витримуючи ударів наших військ ворог тікав залишаючи все. Так, з7-го на 8-ме лютого місто Нікополь було звільнено. Москва салютувала двічі: за звільнення міста і ліквідацію Нікопольського плацдарму. В результаті операції було розгромлено 12 дивізій ворога.
Ведучий 2: Минули роки, на зміну нашим прадідам прийшли ми – молоде покоління, яке живе в мирний, незалежний час, серед тих, хто віддав роки своєї молодості за наше майбутнє. Тому кожен з нас повинен вічно пам`ятати та шанувати будь яку згадку про подвиг наших героїв.
Ведучий 1: Для вас звучить пісня у виконанні Осьмухи Тетяни (учениця школи) .
(пісня «Тишина»)
Ведучий 2: Життя триває! Наше місто змінилось з тих часів, набуло багато нових форм та ідей. Нікополь знають не тільки наші жителі, воно здобуло світове ім’я як історично–багате та індустріальне місто України. Тому пишаймося нашим козацьким краєм.
(презентація «Сучасне місто»)
Ведучий 1: Завжди запитуєш себе. Що давало сили нашим героям під час війни? Звичайно - це віра в життя. Люди вірили, сподівались, прагнули свободи і дочекались.
Ведучий 2: Дивна річ, але допомагала в цьому пісня сповнена мріями. Тому сьогодні у нас в гостях поважні віком, але молоді душею ветерани. Вони не зі слів знають силу слова і силу пісні. Ми з радістю запрошуємо наших гостей на сцену.
Ведучий 1: Зустрічайте Нікопольський хор «Ветеран»
(виступ «ВетеранІв»)
Ведучий 2: Вітаємо вас, бажаємо Вам міцного здоров’я, родинного благополуччя, довгих літ щасливого та мирного життя,а головне залишатися такими ж натхненими та співочими
Ведучий 1: В знак подяки прийміть найдорогоцінніший подарунок який дарує всім нам життя.
(діти вручають коровай)