24 роки тому, 15 лютого 1989 року, остання колона радянських військ була виведена з Афганістану.

Захищати революцію у «братській» країні 1979 року були направлені понад 150 тисяч українців. Більше трьох тисяч з них загинули під час цієї війни, сім тисяч повернулися в Україну інвалідами, близько 2 тисяч вважаються полоненими і без вісті зниклими.

Вже дома, від ран, хвороб і самогубств померли більше 4 тисяч українських «афганців».

Ця війна зламала життя багатьом молодим хлопцям. Незважаючи ні на що, вони чесно виконували свій громадянський обов’язок, залишалися вірними присязі до кінця.

15 лютого 2013 року в читальній залі ДНЗ «КЦППРКБГ» було проведено єдиний урок мужності «Простим героям – честь і слава!» для учнів навчального закладу. На зустріч з молоддю запросили воїнів - афганців Лебідя Віктора Івановича та Савонік Леоніда Адамовича. Ведучими на виховній годині були Іванечко Михайло та Слободенюк Ірина.

Чекала мати,
Так чекала сина!
Цвіла і оцвітала калина,
Додолу стиглі ягоди ронила…
Та де ж у неї бралась тая сила-
Вже й після похоронки ждати сина!?
Все бачила у снах чи в маренні:
Десь на чужому полі він поранений,
І кличе маму дать води напитися.
Довіку сон той буде мамі снитися.

10 років бойових дій, 10 років смертей,10років сліз матерів

Пам’ять про мертвих вшановують хвилиною мовчання.

Сьогодні серед нас люди, для яких життя – це найкращий подарунок долі. Вони повернулися додому з пекла війни. З вигляду такі, як і всі, тільки, коли мимоволі, торкаєшся їхнього далекого минулого, зранені душі ладні віддати все – лиш би змовчати. Воїни –афганці :Віктор Іванович та Леонід Адамович розповіли учням про те, як вони попали в Афганістан,про бої,які їм ще й досі сняться, поранення, та нагороди.

Воїни-афганці…Ми тепер називаємо їх «інтернаціоналістами». Більше 70 років тому було покладено край фашизму. Діди наші думали, що та війна – остання. Проте вони не знали, що їхніх онуків також будуть називати ветеранами/

Бібліотекарем підготовлена книжкова виставка «Не згасне пам’яті свіча –Афганістан», а також відеоматеріали про страшну війну.

Спогади про те, чого не можна забути.

Пам’ять наших земляків, воїнів-афганців – це болюча історія українського народу. Про неї потрібно пам’ятати. Сьогодні їхні обличчя закарбували лише старі сімейні фотографії, кам’яні плити пам’ятників, устелені квітами підніжжя могил.

Також в навчальному закладі заплановано провести спортивні змагання 22.02.2026 р. присвячені вшануванню пам'яті загиблих учасників бойових дій на території інших держав, а також до Дня Захисника Вітчизни. В кожній навчальній групі проводились виховні години «Не згасне біль Афганістану».

Заступник директора з НВР
О.І. Ковальова