Одним із найбільших скарбів, які успадковує народ від своїх предків, є його рідна мова – багата скарбниця, в яку народ складає своє давнє життя, розум і досвід. Це – генетичний код нації, котрий поєднує минуле із сучасним, програмує майбутнє.
Наша мова – це ми – українці – працьовитий, чесний народ.
Наша мова – це наша держава, письменники наші і вчені, гетьмани, релігія й пісня – одне з найцінніших духовних надбань – голос народу.
Напередодні Дня української писемності та мови у Вільненському НВК було проведено свято, в якому лунали радість і гордість за нашу рідну мову і наш славний український народ.
Для щирої бесіди і гарної пісні зібрала учнів та вчителів «Зустріч з прекрасним» під гаслом «Рідна мова – життя основа»!
Історія – скарбниця наших діянь, свідок минулого, повчальний приклад для сучасності, застереження на майбутнє. Тож, перша сторінка «Від Кирилиці до КОБЗАРЯ» розповіла присутнім про виникнення письма, яке має надзвичайно важливе значення в історії народу.
Від ведучих – Максима Гаврюшина та Тетяни Гончар, учнів 9 класу, діти дізналися, що прямим попередником слов’янської мови став алфавіт, створений великими просвітителями – братами Кирилом та Мефодієм, а ознаки української мови фіксуються у пам’ятках, починаючи з найдавніших джерел, датованих ХІ століттям, адже безпосереднім джерелом української мови виступає праслав’янська мова.
Дев’ятикласниці Каріна Грищенко та Анна Сова розповіли про створення Дня писемності, про Нестора-Літописця, книгу «Повість временних літ». Згадалися і поема Котляревського «Енеїда», яка стала першим друкованим твором, написаним живою розмовною мовою, і 1840 рік, коли вперше було видано твори Т.Г.Шевченка, адже саме геній перетворив українське слово на чисте золото поезії.
З другої сторінки, яка називалася «Така її доля», присутні більш розширили знання про чимало драматичних моментів з історії української мови.
Не залишився без уваги і той факт, що саме зі спільного джерела, з давньоруської словесності беруть свій початок мови трьох братніх народів – українська, російська, білоруська. На давніх слов’янських землях наливалося життєдайною силою, вбирало в себе різнобарвну красу українське слово. Тож, найперше було, звичайно, «слово».
«У мові – уся доля народу. Без неї немає нас, як народу, немає минулого і не буде майбутнього» - наголошували ведучі.
Про ті часи, коли царські укази та інструкції забороняли українські книжки, не дозволяли ставити п’єси, сіяли зневагу до народних пісень і танців, про творчість письменників, яка будила в серцях людей гордість за неоціненні скарби, створені народом протягом довгих століть, розповіли герої інсценізації про мову – учні 9 класу Олександра Черниш, Алла Дурнева, Дмитро Бур та Віталій Русанов.
Знання рідної мови, культури та історії для кожного громадянина України – священний обов’язок, а знати та володіти вільно двома і більше мовами завжди було ознакою культурної, освіченої людини. Як патріоти рідної землі, на святі глибоко шанували і російську мову, мову міжнародного спілкування, адже є така народна мудрість: «Скільки ти знаєш мов, стільки разів ти людина».
Усі давно переконані, що наша мова – безкінечна, могутня, глибока краса, одне із багатьох див, створених народом, найбагатша і наймелодійніша мова світу. Відомо, що з сивої глибини віків вона бере початок. В ній мудрість і пам’ять тисячоліть, пройшла вона важкий і тернистий шлях. Але які б не були страшні сторінки нашої історії, вона вижила і сьогодні розвивається. Вона є віддзеркаленням душі народу, його історії. Тож, віриться, що ми дбатимемо за чистоту спілкування, будемо оберігати від засмічування, збагачуючи її красу, а також не перетворимо на суцільний суржик.
Про мову велася дискусія між учнями середньої та старшої ланки. Всі разом, дорослі і малі, змогли поспілкуватися, висловити власну думку, почути різні точки зору і прийшли до одного, що потрібно бути гордими з того, що ми є громадянами своєї країни і належимо до такого прекрасного народу, як український, маємо мальовничу Батьківщину і багату мову.
Особливу красу рідної мови майстерно діти передали в прислів’ях, приказках та загадках.
Огляд виставки про виникнення писемності та рідну мову не залишила байдужими кожного з присутніх. Тож, цікаво та змістовно пройшла третя сторінка «Знайомство з книгою». Відбулася презентація книги Віталія Івановича КОНОНЕНКА «Рідне слово». А про «Лицаря українського слова» Дмитра Григоровича БІЛОУСА розповіли учні 8 класу (кл.керівник Новак О.О.), які презентували його книгу «Безцінний скарб». З великим задоволенням діти декламували на пам’ять його вірші.
Подарунок рідній мові зробили учасники конкурсу «ЧИТЦІВ», учні 2-11 класів. Перше місце посіла учениця 3 класу Маргарита Пермякова, друге – уч.2 класу Богдана Гончаренко та 9-класниця Тетяна Гончар, третє місце розділили 5-класниця Юлія Шерстньова та 11-класниця Людмила Єрьоміна.
На останок – відбулися веселі, серйозні і корисні розваги та невеличкі конкурси для шанувальників мови. Лунала українська пісня. Дівчатка 5 класу – Анастасія Хлистун, Олександра Степаненко та Ганна Кошеленко заспівали пісню «Про рідну мову».
Швидко збігли хвилини щирої зустрічі…
Ніколи не вичерпається глибина народної мудрості, пісні і слова.
Все це – Україна. І все це ми – український народ!
Хочеться вірити, що серця присутніх наповнилися добром і ласкою, а в душах утвердилася мрія про щасливе майбутнє. І сьогодні наше спільне завдання – пильно берегти рідну мову, збагачувати її, вивчати і , куди б не закинула доля, пам’ятати про неї.
Бібліотекар Вільненського НВК
Л.Шерстюк