Найважливішим наслідком психічного розвитку дитини дошкільного віку є формування психологічної готовності до шкільного навчання. По суті, її становлення свідчить про завершення періоду дошкільного дитинства.

Саме над формуванням психологічної готовності майбутнього першокласника багато років працює психологічна служба міста Жовті Води. Протягом трьох років для вчителів та вихователів 1 класів проводиться заняття з елементами тренінгу  «Готовність та адаптація дитини до навчання у школі», бо вступ дитини до школи є переломним моментом її життя. Для того, щоб  дитина  з перших днів успішно опановувала шкільні норми поведінки, долучилась до життя у класному колективі, пристосувалась до нових умов розумової праці та режиму,  робота починається заздалегідь до початку навчального року. В кожній школі працює «Дошкільнятко», де досвідчені педагоги працюють з дітьми над розвитком пізнавальних здібностей, а батьки під керівництвом психолога навчального закладу здобувають педагогічні та психологічні знання з питань особливостей розвитку дитини. Програми психологічного супроводу дитини була розроблена та започаткована в середній загальноосвітній школі №3 з профільними класами ім. О. Островського. Ефективність роботи з даного напрямку дала можливість застосувати дану програму для навчальних закладів всього міста. З метою посилення уваги до  проблеми підвищення адаптивних можливостей дітей перших класів, створення для першокласників належних умов для навчання в загальноосвітньому закладі між дошкільним навчальним закладом та школою складається план узгоджених дій. Програма психологічного супроводу дитини включає три етапи:

 І етап (січень – квітень) розпочинається  в період перебування дитини у старшій групі дитячого закладу. Завданнями цього етапу є :

• узгодження дії адміністрації, вчителів щодо форм, методів роботи з дітьми даного вікового періоду;
• актуалізація знань вчителів майбутніх перших класів щодо форм, методів роботи з дітьми даного вікового періоду;
• створення психолого-педагогічних умов для проходження учнями адаптивного періоду.

Дані завдання можливо досягти через роботу груп «Дошкільнятко», психолого-педагогічну діагностику дитини до школи, розробку рекомендацій батькам, вчителям за результатами діагностики з метою підвищення адаптивних можливостей майбутніх першокласників.

ІІ етап - етап первинної  адаптації (серпень - вересень)

Завданнями ІІ етапу є :

• адаптація освітніх технологій до індивідуальних психофізіологічних особливостей дітей;
• проведення моніторингу навчальної адаптації дітей до школи.

Реалізація даних завдань можлива через соціально-психологічну діагностику (складання соціального паспорту класу, соціометрії, індивідуальної діагностики за запитом батьків), індивідуальні розвиваючі заняття для батьків та дітей, психологічні консиліуми, семінари для вчителів, консультації педагогів за результатами діагностики, соціологічних опитувань та інші форми та методи роботи з вчителями, батьківською громадою.

ІІІ етап (січень - травень).

Завдання останнього  етапу є:

• проведення дослідження результатів адаптації учнів до школи;
• визначення групи учнів, які мають ознаки дезадаптації;
• складання та реалізація індивідуальної програми соціально-психологічного супроводу для учнів з ознаками дезадаптивної поведінки.

Досягти поставлені завдання можливо через поглиблену індивідуальну діагностику щодо визначення причин дезадаптації учнів, індивідуальну роботу з дітьми, що мають проблеми в адаптації, індивідуальні та групові консультації батьків та педагогів.

Саме така система роботи дозволяє відстежити ефективність адаптаційного періоду першокласників, бо це в значній мірі визначає успішність  подальшої навчальної діяльності дитини, збереження її фізичного і психічного здоров´я.

Психолог відділу освіти Климчук А.А.