Підготувала вихователь:
Кухаренко О.І.
7 – Б клас
Тема: Наша Дніпропетровщина.
Мета: Розширити знання учнів про Дніпропетровщину, як наш спільний дім; формувати громадянські якості: патріотизм, людяність,повагу до людей,працьовитість; заохочувати творити добро , здобувати знання, рости гідними громадянами своєї держави; показати становлення Дніпропетровської області;сприяти формуванню історичної пам’яті, вихованню патріотичних, громадянських почуттів школярів; формувати у дітей та учнівської молоді почуття особистої відповідальності за долю свого рідного краю, активної життєвої позиції, яка сприятиме процвітанню Дніпропетровщини у майбутньому.
Обладнання: карта Дніпропетровської області, малюнки по темі, пісня « Моя Батьківщина»
Хід бесіди:
I. Організаційна частина.
1. Нервово – психологічна підготовка учнів.
2. Звіт чергового.
II. Основна частина.
1. Вступна частина.
Діти, Дніпропетровщина - це промислове серце України, центр точного машинобудування, високих космічних технологій та інвестиційні ворота держави. Придніпров’я впевнено йде шляхом сталого економічного розвитку та модернізації. У різноманітних вітчизняних та міжнародних рейтингах область посідає провідні позиції: за ростом промислового виробництва, обсягом іноземних інвестицій, рівнем заробітної палати, конкурентоспроможністю економіки тощо.
2. Повідомлення теми і мети бесіди.
Сьогодні на бесіді ми з вами поговоримо про нашу Дніпропетровщину, нашу з вами область, нашу рідну землю. Пригадаємо все, що знаємо про неї,дізнаємось щось нове , цікаве.
Сьогодні бесіду ми проведемо за планом, який ви бачите на дошці.
План:
1. Географічне місцезнаходження.
2. Адміністративний поділ. Населення.
3. Сторінки історії.
4. Природа. Клімат. Природні ресурси краю.
5. Економіка області.
6. Транспорт.
7. Зовнішньо - економічні зв’язки.
8. Розвиток охорони здоров’я.
9. Розвиток науки і освіти.
10. Культурне життя.
11. Спортивне життя.
12. Екологічні проблеми області.
Як ви бачите, дуже багато цікавого ми з вами сьогодні почуємо,тож почнемо:
1. Географічне місцезнаходження.
Дніпропетровська область знаходиться у південно-східній частині України, в басейні середньої і нижньої течії Дніпра. На сході вона межує з Донецькою, на півдні - із Запорізькою і Херсонською, на заході - з Миколаївською та Кіровоградською, на півночі - з Полтавською та Харківською областями України. Територія області - 31,9 тис. км, що складає 5,3% території країни.
2. Адміністративний поділ. Населення.
Адміністративний центр області - місто Дніпропетровськ розташоване по обох берегах Дніпра та його притоки Самари. Область поділяється на 22 адміністративні райони. Вона включає в себе 13 міст , 48 селищ міського типу, 1441 сільських населених пунктів. За станом на 01.01.2026 року чисельність населення області - 3 млн. 775,4 тис. чоловік, що становить 7,5% населення України. На території області проживають представники понад 30 3. Сторінки історії.
Дніпропетровщина - перлина України. Вона має багату і славну історію, яка сягає у сиву давнину століть і тисячоліть. Перші сліди пралюдини, знайдені тут, відносяться ще до епохи раннього кам`яного віку, вже понад 100 тисяч років тому регіон був заселений. Вчені вважають, що саме на Подніпров`ї ще 6 тисяч років тому вперше були приручені коні. В курганах на території Новомосковського району знайдені чотириколісні вози, одні з найстаріших у Східній Європі. Знахідки археологів, серед них всесвітньовідомі золоті пектораль з Товстої Могили та гребінь з кургану Солоха, свідчать не тільки про високий рівень матеріальної культури племен, населявших Придніпров`я, а й про їх високу духовну культуру.
За часів Київської Русі Придніпров`я межувало з кочівниками і мало з ними активні торговельні контакти. Дніпром пролягав знаменитий торговельний шлях світового значення “Із варяг у греки”. Дніпром вели на Візантію свої дружини київські князі. 955 року на Монастирському острові зупинялась Велика Київська княгиня Ольга, а 972 року її син князь Святослав загинув на порогах у бою з печенігами. Дніпропетровщина відома також як край козацьких Січей - п`ять із них виявлено на території сучасного Нікопольського району. Велику роль відіграло козацтво у національно-визвольній війні українського народу проти Польщі. Наприкінці грудня 1647 року на острові Томаківка перебував Богдан Хмельницький, який на початку наступного року в Микитинській Січі ( тепер тут розташоване м.Нікополь) був обраний гетьманом Війська Запорозького. А битва на Жовтих Водах зіграла вирішальну роль у війні.
Великі зрушення в житті краю пов`язані з відкриттям наприкінці ХІХ століття значних родовищ корисних копалин - вугілля, залізної та марганцевої руд, тощо. В цей час Катеринославська губернія швидко перетворюється на центр промисловості Півдня Російської імперії. Введена в експлуатацію 1884 року Катерининська залізниця об`єднала Донецький кам`яновугільний та Криворізький гірничорудний басейни. 1887 року пуском першої домни Брянського заводу покладено початок металургійної промисловості. 27 лютого 1932 року на основі п`яти округів Катеринославської губернії була утворена Дніпропетровська область. У 1938-39 роках частина її території відійшла до новоутворених Запорізької, Миколаївської та Кіровоградської областей. З тих пір географічні межі області не змінювались. З Дніпропетровщиною пов`язані імена багатьох видатних діячів науки, культури, мистецтва, громадських діячів. На берегах Дніпра побували Тарас Шевченко, Олександр Пушкін, Ілля Репін, Іван Карпенко-Карий. Тут народилась всесвітньовідома письменниця-теософ Олена Блаватська. Довгий час жив і працював видатний історик Дмитро Яворницький. Оспівували наш край поет і фольклорист Іван Манжура та письменник Андріан Кащенко. З Дніпропетровщиною також пов`язані імена сучасних видатних українських письменників Олеся Гончара і Павла Загребельного. Багато значних вчених розвивали науку на теренах нашого краю - Ярослав Грдина, Іван Акінфієв, Лев Писаржевский, Олександр Чекмарьов, Олександр Терпигорєв, Антін Синявський.
4.Природа. Клімат. Природні ресурси краю.
Природа.
Область розташована у степовій зоні республіки. Ландшафт тут переважно рівнинний. На заході області простяглось значно почленоване Придніпровське узвишшя (висота до 209 м). У південно-східну частину її входять відроги Приазовського узвишшя (до 211 м). Центральна частина зайнята Придніпровською низиною, яка на півдні переходить в Причорноморську. З північного заходу на південний схід область перетинає ріка Дніпро, до басейну якої належать її притоки - Оріль, Самара із Вовчою, Мокра Сура, Базавлук, Інгулець із Саксаганню та інші. В області близько 1,5 тисячі водойм та ставків площею понад 26 тисяч гектарів. На півдні територія області омивається водами рукотворного Каховського моря. 3,5% території області займають ліси, головним чином по долинах річок Дніпра, Орелі, Самари і Вовчої. Найбільш значні лісові масиви - Самарський бір, що тягнеться уздовж берега Самари, та Дібровський ліс, розташований на південному сході Покровського району.
клімат
Дніпропетровщина розташована в зоні помірних широт. Клімат області помірно-континентальний. В цілому він характеризується відносно прохолодною зимою і спекотним літом. Середня річна температура в межах +7 +9 градусов С. Найбільш холодний місяць - січень (-4 -6 градусов С), найтепліший - липень (+21 +230 С
Природні ресурси рідного краю
За різноманітністю і значимістю природних ресурсів Дніпропетровська область є однією з найбагатших в Україні.
Майже на всій території області переважають родючі чорноземні грунти. Розгалуджена система водопостачання дозволяє вести інтенсивне сільське господарство. Славиться Дніпропетровщина своїми надрами. В її підземних коморах значні запаси залізної і марганцевої руд, кам`яного та бурого вугілля, є нафта, природний газ, рідкісні та кольорові метали. Потужною товщею вздовж річки Інгульця більше як на 100 км залягають залізні руди Криворізького басейну. Останніми роками на території області виявлено промислові запаси золота.
5.Економіка області.
Дніпропетровська область є однією з найбільш економічно розвинених в Україні. Господарський комплекс краю - індустріально-аграрний. Провідною галуззю є промисловість, в якій працює близько 28% населення, зайнятого у всіх сферах економічної діяльності.
За межі області вивозять значну частину залізорудного та марганцевого концентрату, чавуну, прокату, металургійного і гірничого устаткування, сільськогосподарських машин.
Найбільш значні підприємства чорної металургії області - ВО “Кривбасруда”, металургійні комбінати повного циклу “Криворіжсталь”, Дніпровський металургійний комбінат у Дніпродзержинську і Дніпропетровський металургійний завод ім.Петровського.
Поруч із чорною металургією найважливіша галузь спеціалізації області - машинобудування. Його основою є важке, хімічне, сільськогосподарське, будівельно-дорожне, електротехнічне машинобудування, а також верстатобудування.
Легка промисловість представлена в області Криворізькою вовнопрядильною, Нікопольською нитковою, Марганецькою стрічкоткацькою фабриками, Жовтоводською фабрикою штучного хутра, ВО “Славутич”, фірмою “Мрія”, виробничо-експериментальним об`єднанням “Дніпрянка” у Дніпропетровську, Дніпропетровським взуттєвим об`єднанням тощо.
У сільському господарстві області відбуваються важливі економічні та соціальні перетворення.
У нових умовах сформувався агропромисловий комплекс (АПК). Основою АПК є сільське господарство. Родючі землі області дозволяють вирощувати великі врожаї зернових культур в усіх районах Дніпропетровщини. Великі площі зайнято під пшеницю, жито, кукурудзу. Вирощують також ячмінь, овес, просо, сорго, горох, гречку. Менше посівних площ відведено під технічні культури - цукровий буряк, соняшник, льон, коноплю, їх вирощують переважно у центральній та північній зонах Дніпропетровщини. Вирощують в області картоплю, овочі, але через трудомісткість цих культур врожаї невисокі.
Розвиваються в області також садівництво, баштанництво, ягідництво.
З тваринницьких галузей поширені розведення м`ясної та молочної великої рогатої худоби, свинарство, вівчарство, птахівництво. Крім того є невеликі галузі: кролівництво, конярство, ставкове рибальство, шовківництво. В останні роки розвивається фермерство.
6.Транспорт.
Високий рівень концентрації виробництва, щільна заселеність території обумовили розвиток транспортної системи області. Її транспортна мережа - невід`ємна частка усієї мережі України. Головним видом транспорту є залізничний. За насиченністю залізницями Дніпропетровщина посідає одне з перших місць в державі.
Головна водна магістраль області - Дніпро. Водним транспортом перевозяться головним чином вантажі: вугілля, руди, будівельні матеріали, чорні метали.
Авіаційний транспорт обслуговує головним чином пасажирські перевезення. Дніпропетровський та Криворізький міжнародні аеропорти забезпечують повітряні зв`язки з найбільшими містами України, близького та далекого зарубіжжя.
Міський транспорт. У Дніпропетровську та найбільших містах області розгалуджена мережа пасажирського авто- та електротранспорту. 29 грудня 1995 року у Дніпропетровську пущена перша лінія метрополітену. Дніпропетровська область відіграє провідну роль у зовнішньоекономічних зв`язках і посідає перше місце серед областей України. Підприємства і організації області експортують свою продукцію в 79 країн практично усіх континентів.
7.Зовнішньо- економічні зв’язки.
На світовому ринку на сьогоднішній день із зарубіжними партнерами співробітничають близько півтори тисячі підприємств і організацій області.
Найміцніші зв`язки з країнами СНД, але стабільно розвиваються відносини з країнами Європи, Азії, Америки, де помітно зріс інтерес до експортно-імпортних операцій з Дніпропетровщиною. Дніпропетровщина вивозить на світовий ринок чорні метали, залізну і марганцеву руди, шини, лаки, фарби. Ввозить - вугілля, кокс, природний газ, каучук, продукцію машинобудівництва, товари народного споживання.
8. Розвиток охорони та здоров’я.
За рівнем забезпеченості медичними закладами та медичним персоналом Дніпропетровська область перевищує середньореспубліканський рівень.
Останнім часом спостерігається концентрація лікарняних закладів - зменшується кількість невеликих лікарень при одночасному розвитку великих спеціалізованих клінік, укомплектованих висококвалифікованими кадрами і обладнаних сучасним устаткуванням.
Діє мережа санаторіїв, пансіонатів лікувального профілю, будинків відпочинку, дитячих літніх таборів, які переважно містяться на берегах Дніпра, Орелі, Самари. Найбільшим курортом області є район озера Солоний Лиман, вода і грязі якого використовуються з лікувальною метою.
9. Розвиток науки і освіти.
Дніпропетровськ - основний центр науки та вищої освіти в області. Тут знаходяться 13 із 17 вищих навчальних закладів Дніпропетровщини.
Вузи готують фахівців фактично з усіх спеціальностей, в них навчається понад 90 тисяч студентів.
Область володіє високим науковим потенціалом, тут розташовані 2 інститути Національної Академії наук України.
10. Культурне життя.
Область має високий культурний рівень. Нині в області сім державних театрів, Будинок органної та камерної музики.
Помітним явищем культурного життя став Дніпропетровський театр одного актора “Крик” (керівник і виконавець - М.Мельник).
В області близько 90 народних і зразкових колективіва художньої самодіяльності. Користуються успіхом дитячі колективи.
У Дніпропетровську працює одна з найстаріших бібліотек України - обласна наукова з фондом понад 2,7 млн. примірників літератури.
В області 8 державних, 40 народних, 135 громадських музеїв.
Петриківка - всесвітньовідомий центр традиційного народного розпису. Виставки робіт петриківських майстрів постійно експонуються не тільки в межах області, а й по всій Україні і за кордоном. В області постійно відбуваються музичні, театральні та інші фестивалі всеукраїнського та міжнародного рівня.
У травні 1999 року у Дніпропетровську проходив фестиваль “Червона рута”. У Дніпропетровську працює обласний дитячо-юнацький кіноцентр “Веснянка”, широко відомий в Україні за її межами.
11. Спортивне життя.
Область має давні спортивні традиції. Неодноразово представники Дніпропетровщини виступали на республіканських, загальносоюзних (СРСР) та світових спортивних змаганнях, Олімпіадах, Олімпійських іграх.
12.Екологічні проблеми області
На Дніпропетровщині високий рівень урбанізації та індустріалізації, внаслідок чого виник цілий комплекс екологічних проблем.
В області діє ціла низка установ та організацій екологічного профілю, які на основі наукових розробок створюють програми захисту довкілля, шукають шляхи оптимізації та раціонального природокористування. На території області є природоохоронні об`єкти - Дніпровсько-Орільський заповідник, ландшафтні, гідрологічні, лісові, орнітологічні заказники, створено значні рекреаційні зони.
III. Підсумок бесіди:
- Отже, з якими областями межує Дніпропетровська?
- Як раніше називалась наша область?
- Хто з видатних людей побував свого часу на її території?
- Який клімат характерний для Дніпропетровщини?
- Якою промисловістю славиться область?
- Чому у нашій області розвинена транспортна система і яка саме?
- Що ви можете пригадати про розвиток сфери охорони здоров’я?
- Чому Дніпропетровщину називають освітнім центром України?
- Що ви розкажете про культурне життя області?
- Які проблеми є в нашій області?
Як ви бачите, наша Дніпропетровщина, гарна, багата своїми родовищами, талановитими людьми і нашу бесіду хочу закінчити піснею
« Моя Батьківщина» адже наша Дніпропетровщина наша з вами Батьківщина.
"Моя Батьківщина"
Сонях в обличчя, як сонце сміється.
З балки чебрець, не встояти, п’янить.
Мама співає, як буцім здається:
Очі вологі і серце щемить.
Приспів:
Висока тополя, червона калина
Частіше з роками все сняться мені.
Це кличе до себе моя Батьківщина,
Де верби шепочуть, де зорі рясні.
І батькова хата щиро вітає,
Воду з криниці я п’ю - не нап’юсь.
Це Батьківщина, що завжди чекає,
Віконцям маленьким низько вклонюсь.
приспів
Там у малині був перший цілунок,
Згадкою губи у мене горять.
Де той дівочий мені подарунок?
Бачу серденьки у небі летять.
приспів
Думи за обрій летять чередою,
Туди, до батьківських старих воріт.
Хрещу їх в повітрі повільно рукою,
Бо клином зійшовся на них білий світ.
приспів