Адреса: проспект Карла Маркса, 19, Дніпропетровськ, 49600, Україна
Телефони: +38(0562) 46-40-62, +38(056) 744-62-19
E-mail: Ця електронна адреса захищена від спам-ботів. Вам потрібно увімкнути JavaScript, щоб побачити її.; Ця електронна адреса захищена від спам-ботів. Вам потрібно увімкнути JavaScript, щоб побачити її.
Національний гірничий університет – один з провідних державних вищих технічних навчальних закладів, заснований у 1899 році. Його динамічний розвиток сприяв становленню в Україні інженерної освіти та створенню в системі Національної академії наук України наукових шкіл світового рівня.
Вже на початку історії першого на Придніпров'ї вищого навчального закладу – Катеринославського вищого гірничого училища (1899 р.) – тут виникли і набули розвитку потужні наукові школи, пов'язані з гірничовидобувною і металургійною промисловістю. Пояснення цьому феномену криється, перш за все, в принципі формування професорсько-викладацького корпусу за рахунок досвідчених вчених, інженерів-практиків, талановитих молодих випускників Петербурзького гірничого інституту, а згодом – перших своїх вихованців (з 1903 р.).
Вчені Катеринославського вищого гірничого училища (з 1911 р. – Катеринославського гірничого інституту) своїми науковими здобутками визначали перспективи передових досягнень в різних галузях науки і техніки, зокрема, в гірничій механіці, фізиці, хімії, металургії, геології та мінералогії. Фундаторами наукових шкіл стали визначні вчені: О.М. Терпигорєв (гірнича справа), М.М. Протодьяконов (гірський тиск), О.М. Динник (механіка), М.М. Федоров (гірнича механіка), Л.В. Писаржевський (електронна хімія), П.Г. Рубін (коксохімія), В.О. Гуськов (збагачення корисних копалин), Й.І. Танатар (рудна справа), М.Й. Лебедєв (стратиграфія Донбасу), П.М. Леонтовський (маркшейдерська справа), Л.Л. Іванов (регіональна мінералогія). Спільною ознакою визначення результатів їх наукових досягнень є слово «вперше».
Практично з моменту заснування пріоритетом у роботі вузу було використання знань і досвіду викладачів у вирішенні важливих для Катеринослава і губернії справ: дослідження геологічної структури місцевості при спорудженні тунелів і залізничного мосту через Дніпро; розробка проектів шлюзування Дніпра; вивчення ґрунтових вод Катеринослава; обстеження рудників Донбасу, де розроблялися круті вугільні пласти для розвитку металургійної галузі тощо.
З перших років існування НГУ закладалися традиції гуманітарної освіти і виховання молодих спеціалістів. Викладачі були особистостями, фахівцями високої культури і суспільної активності. Завдяки їх зусиллям організовано: Катеринославське наукове товариство, губернську вчену архівну комісію й краєзнавчий музей, де розгорнулися дослідження з історії рідного краю; вечірні робітничі й учительські курси, що надавали науково-технічні, педагогічні, історичні, літературні, мистецькі знання; було ініційовано відкриття Вищих жіночих курсів і класичного університету.
Суспільно-політичні потрясіння початку ХХ століття суттєво вплинули на життя та долю викладачів і студентів. Але ці складні обставини не змогли похитнути міцні основи гірничого інституту, який зберіг власний напрям діяльності – підготовку гірничих інженерів – попри матеріальну скруту, часту зміну ректорів і деканів, ідеологічну заангажованість, політичні репресії.
На всіх етапах свого існування НГУ невпинно розвивається, масштаби й обсяги наукових здобутків безперервно розширюються. Історія розвитку вузу відображає економічний стан держави та регіону, рівень науково-технічного прогресу, суспільно-політичного і культурного життя. Саме гірничий університет став базою створення 20 вищих навчальних закладів та дев'яти науково-дослідних інститутів системи Національної академії наук України, що в історії розвитку вітчизняної вищої освіти можна оцінити як явище унікальне.
Тридцяті роки в історії Дніпропетровського гірничого інституту (з 1926 р.) позначилися подальшим розвитком наукових шкіл і напрямів, організацією нових кафедр, відкриттям перспективних інженерних спеціальностей.
Більшість наукових досліджень вчених гірничого інституту пов'язано безпосередньо з потребами народного господарства країни. Як наслідок – відкривалися нові спеціальності та підвищувалася якість інженерної освіти. Це дозволило ДГІ стати родоначальником понад двох з половиною десятків вищих навчальних закладів, науково-дослідних інститутів і проблемних лабораторій республіканського і союзного значення.
Серйозним випробуванням для Дніпропетровського гірничого інституту стала Велика Вітчизняна війна, що принесла з собою значні людські втрати, руйнацію навчальних корпусів, лабораторій, гуртожитків і житлового фонду для викладачів, знищення устаткування і приладів для проведення навчань та науково-дослідної роботи, втрати книжкового фонду бібліотеки. Евакуація ДГІ до Свердловська і переведення частини педагогічного персоналу для роботи в Караганді призвели до певного розпорошення кадрів. У важкий для країни час діяльність вчених гірничого інституту була підпорядкована, перш за все, завданням обороноздатності країни. Частина науковців працювала на інженерних посадах гірничих підприємства Уралу і Середньої Азії.
Звільнення Дніпропетровська від німецько-фашистської окупації дало можливість поновити діяльність гірничого інституту, який восени 1943 року повернувся до рідних стін. ДГІ на чолі з ректором П.Г. Нестеренком відбудовував свої зруйновані приміщення силами студентів, співробітників, викладачів. Паралельно здійснювалися організація навчального процесу, налагодження лабораторій і відновлення наукових досліджень. У повоєнні роки вчені інституту мали важливі завдання підготовки гірничих інженерів для відбудови і дії вугільної та рудної промисловості не тільки Донбасу і Кривбасу, а й інших вугільно-рудних басейнів країни. Наукові дослідження вчених ДГІ підпорядковувалися тій самій меті.
В ювілейному для Дніпропетровського гірничого інституту 1949 р. діяли 34 кафедри і 22 лабораторії, його викладацький склад нараховував 150 осіб, серед яких працювали 9 професорів. Кількість студентів тоді сягнула півтори тисячі. Вони навчалися за 10-ма спеціальностями на 4-х факультетах: гірничому, шахтобудівному, гірничо-механічному і геологорозвідувальному.
П’ятдесяті – сімдесяті роки ставили перед науковцями ДГІ нові завдання і визначали пріоритетні напрями досліджень. Так, внаслідок вивчення структури рудного поля Кривбасу було розширено територію розробки родовищ корисних копалин. Наукові роботи зі стратиграфії й якості вугільних родовищ Західного Донбасу дали поштовх промисловим розробкам і появі нових шахтарських міст Першотравенськ і Тернівка. Це був час наукових досягнень видатних вчених: Ф.О. Абрамова, В.О. Бунька, С.А. Волотковського, А.О. Іванова, І.Г. Лисиці, Я.Е. Некрасовського, Я.А. Юнькова, А.І. Зільбермана, І.А. Кияшко, А.М. Зоріна, В.І. Кармазіна, О.В. Колоколова, О.О. Ренгевича, К.Ф. Тяпкіна, П.М. Шилова й інших.
На початку 1980-х років гірничий інститут знаходився на порозі серйозних якісних змін. Вони вимагали нових підходів, адекватних потребам сучасності та майбутнього. Серед пріоритетних завдань, вирішенню яких були підпорядковані наші зусилля на досить складному етапі розвитку вищої школи, – кардинальне реформування навчального процесу, значне піднесення наукового потенціалу, розширення міжнародних наукових і освітніх зв’язків, створення сучасної, технічно оснащеної культурно-освітньої інфраструктури.
Сьогодні НГУ – це сучасний науково-освітній центр, самоврядний (автономний) дослідницький національний університет, для якого характерні фундаментальність та системність знань, комплексне поєднання освіти, науки й інновацій, багатогранність міжнародних зв’язків. За оцінкою рейтингу «ТОП-200 – Україна» ЮНЕСКО НГУ протягом п’яти років посідає 6-7 місця серед університетів України та 3-4 місця серед технічних університетів України.
У 2013 році НГУ увійшов до 1000 університетів світу за міжнародним рейтингом QS Times.
До базової структури НГУ входять: 5 інститутів (гірничий, електроенергетики, економіки, заочної освіти, міжгалузевий безперервної освіти), 9 факультетів, 3 технікуми і коледж. Випускники вузу – близько 80 тис. фахівців, серед яких – видатні вчені, відомі державні й політичні діячі, міністри, представники бізнесу і банківської системи, керівники багатьох промислових підприємств і компаній.
Гірничий університет як багатопрофільний технічний вищий навчальний заклад дозволяє отримати гідну освіту за 51 сучасною спеціальністю з 31 напряму підготовки.
Студентський контингент університету налічує близько 16 тисяч осіб. Навчальний процес забезпечується 51 кафедрою. За більшістю спеціальностей здійснюється випуск магістрів.
Європейський рівень освіти і науки в університеті гарантується професорсько-викладацьким корпусом, введенням інноваційних освітніх технологій та гуманітарної підготовки, розвиненою інфраструктурою сучасного забезпечення навчального процесу і наукових досліджень.
Освітні програми НГУ відповідають високому рівню та потребам розвитку вітчизняних високотехнологічних галузей. Постійне відновлення наукоємного виробництва, зростаюча зацікавленість бізнесу в підготовці сучасних інженерних і наукових кадрів орієнтують університет на якісно нову діяльність.
В НГУ впроваджуються технології електронної освіти у контексті створення єдиного науково-освітнього інформаційного середовища університету, генерації нових мотивацій для збільшення частки ефективної індивідуально-консультативної роботи зі студентами. Всебічно підтримується розвиток загальної культури вихованців.
Забезпечується належний рівень наукових досліджень та інноваційної діяльності, спрямованих на: розвиток інноваційної інфраструктури; інновації та впровадження у виробництво та навчальний процес новітніх технологій, приладів і систем; підвищення ефективності фундаментальних і прикладних досліджень; підготовку наукових кадрів.
Фахове видання «Науковий вісник НГУ» сприяє підвищенню наукового рівня публікацій та індексу цитування науковців університету. Журнал включено до провідних міжнародних баз даних: Scopus (серед 20 інших наукових видань України), Ulrich's Web Global Serials Directory, Directory оf Open Access Journals, Index Copernicus Journals Master List та загальнодержавної реферативної бази даних «Україніка наукова».
У НГУ діє система заохочення молоді до наукової роботи через конкурси і гранти, стипендії міжнародних фондів. Університет забезпечує спадкоємність науково-освітніх шкіл і позитивну динаміку відновлення кадрів. Важливу роль у зміцненні інтелектуального потенціалу за сучасних умов відіграють започатковані в НГУ програми «Нам – 30» та «Обдарована молодь».
Державні премії та наукові відкриття, міжнародні гранти, отримувані студентами і вченими, свідчать про те, що НГУ перебуває сьогодні на стадії піднесення і відіграє помітну роль в економічному житті держави.
Науково-освітню діяльність забезпечують майже 1000 кваліфікованих викладачів, у тому числі близько 150 докторів наук, професорів, 400 кандидатів наук, доцентів. Серед них: академік НАН України, два члени-кореспонденти НАН України, члени галузевих академій наук, 24 лауреати Державної премії України в галузі науки і техніки, 16 лауреатів премії Президента України для молодих вчених, 15 заслужених діячів науки і техніки України, 13 заслужених працівників освіти України.
Ключовий пріоритет міжнародної діяльності — підвищення міжнародного престижу університету на основі результативної діяльності усіх підрозділів, виконання наукоємних досліджень, утвердження авторитету НГУ на міжнародному ринку освітніх послуг, наукових проектів та розробок.
Понад 100 зарубіжних організацій з 40 країн Європи, Азії, Америки стали партнерами НГУ в науковій і навчальній сферах.
Університет є членом визнаних міжнародних організацій: Велика Хартія Університетів, Мережа університетів країн Чорноморського регіону (BSUN), Європейська асоціація геовчених та інженерів (EAGE), Всесвітнього Форуму університетів ресурсів зі сталого розвитку (WEURS), Євразійська асоціація університетів. НГУ – фундатор і активний учасник Міжнародного університету ресурсів (IUR), Міжнародного співробітництва з інженерної педагогіки (IGIP). Відповідно до програм співробітництва виконуються спільні міжнародні інноваційні проекти з проблем геотехнологій, економіки, електроенергетики, інфокомунікацій, надрокористування і машинобудування.
Активно розвиваються навчально-наукові лабораторії НГУ з використанням унікального обладнання європейських університетів і компаній, пакета спеціалізованих комп’ютерних програм (фірми «Solid Works», «Delcam plc», «Scheider Electric», «Vacon»).
В університеті створено атмосферу партнерства. Студентська координаційна рада взаємодіє з адміністрацією у сфері виконання навчальних програм відповідно до Болонської декларації. Студентське самоврядування має розгалужену інфраструктуру.
Стратегічна мета НГУ – зміцнення потенціалу і ресурсів вузу, соціального захисту студентів і співробітників; досягнення високої якості навчального процесу шляхом упровадження новітніх освітніх технологій на базі фундаментальних і прикладних наукових досліджень, інноваційної діяльності, відповідного кадрового забезпечення; перетворення університету в міжнародно визнаний потужний науково-навчальний центр країни з розвинутою інфраструктурою; утвердження позицій вузу в системі дослідницьких університетів Європи.